З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Поза часом та епохою: опера «Ромео і Джульєтта»
28
0
0

Поза часом та епохою: опера «Ромео і Джульєтта»

Нова опера про Ромео і Джульєтту – це не черговий перепис, це інше бачення.

Не можна розповідати про кохання, не згадуючи Ромео та Джульєтту. Ми всі знаємо їхню любовну історію, якій перешкоджала ворожнеча між їхніми сім’ями, і яка стала фатальною для обох сердець. Але зосередившись лише на відчуттях героїв, відкинувши на другий план усі інші події, трагічну історію можна збагнути куди глибше. Саме цю ціль переслідував постановний склад Київського академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва під час створення вистави. Нова опера про Ромео і Джульєтту – це не черговий перепис, це інше бачення.

Закоханих відразу помітно серед інших персонажів. Поміж тьмяних декорацій та однаково чорного одягу акторів, око глядача привертає цнотливо біле вбрання Ромео та Джульєтти. Воно символізує героїв та їхнє чисте кохання, яким наповнені їхні серця. Білий колір символізує незаплямованість життєвими перешкодами та гірким досвідом. Навіть Капулетті та Паріс вбрані в чорні шати та зливаються з простим людом і відрізнити їх можна лише за деталями на одягу. А все тому, що багатство та статусність відходять на другий план перед справжнім коханням.

Під час фінальної дії з’являється ще один колір, не притаманний для попередніх однотонних сцен. Джульєтта виходить до зали укутаною довгою червоною рясою, несучи разом з собою подих смерті. У результаті, свої останні подихи герої роблять саме на цьому кривавому полотні.

Декорації до опери були мінімальними та не відволікали від справжніх зірок сцени. Символічні елементи інтер’єру — дві височенні стіни, які актори пересували та ставили у відповідні позиції. Стіна розділяє Ромео та Джульєтту, коли вони знайомляться. Стіна захищає закоханих, коли вони вінчаються. І нарешті, стіна падає, коли наші герої помирають в обіймах.

Хор, оркестр та оперні співаки взаємодіяли як один живий організм під чітким керівництвом диригента — лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Василенко. Кожен його рух, ніби за ефектом метелика, ставав початком нового емоційного апофеозу вистави. Спостерігаючи за цим процесом, важко не захоплюватися тому тонкому рівню, на якому учасники вистави відчувають один одного.

Я раджу відвідати виставу тим, хто хоче відволіктися від буденних справ та подумати про вічні теми, які знаходяться поза часом та поза будь-якими епохами. Адже для того, щоб зрозуміти цю виставу, не потрібно вивчати історичний чи соціальний контекст, потрібно просто відчувати.

Волонтерка проєкту Theatre.love Савенець Вікторія

Вас може зацікавити