Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології
Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології
Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології
Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології
Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології
34
0
0

Плейбек-театр як синтез акторської майстерності, людських історій та психології

Вистави без сценарію, актори без сценічних костюмів, сюжет задає сам глядач! Чим ще вирізняються плейбек-театри?

«Ми граємо ваші історії, повертаючи їх вам», – саме ця фраза максимально передає суть плейбек-театру. У ньому немає конкретного сценарію. А все, що відбувається на сцені, неможливо спланувати. Просто тому, що всі вистави будуються на основі реальних історій глядачів. Актори тут не мають сценічних костюмів. Їхній стандартний вигляд – звичайна однотонна форма чорного кольору.

Уявіть собі, що ви прийшли до такого театру, а вас попросили розказати історію, наприклад, про один свій вечір у великому місті. Ви погодилися, поділилися нею, а далі побачили себе та інших персонажів своєї розповіді на сцені.

Ваша історія ожила на ваших очах. У ній з’явилися кольори, настрої, характери. Хочете відчути це на собі? Тоді погоджуйтеся на пропозицію Theatre.love зануритися у світ плейбек-театрів. Ми розкажемо вам історію їх виникнення, відповімо на запитання: яку роль в них грає психологія, та підкажемо, де саме в Києві можна сподіватися на те, що ваша особиста історія буде зіграна талановитими українськими акторами, отримає нове дихання та перетвориться на окремий художній твір.

Фото з вистави плейбек-театру «Отражение»

Хто та коли вигадав плейбек-театри?

«Зцілювати мистецтвом!» – якщо ви почули десь цей вираз, знайте: мова йде про плейбек-театр. Він глибше за будь-які інші театри спроможний розбудити найбільш бурхливі емоції у акторів, що грають, та глядачів, що дивляться і розповідають. Кожен тут розкривається по-своєму. Актори намагаються максимально точно відтворити суть історії глядача, а глядач, спостерігаючи за тим, як розкривається його власна життєва ситуація, і сам починає дивитися на неї іншими очима. Це захопливе видовище, це непередаване відчуття.

Така своєрідна форма театру імпровізації виникла 1975 року в американському місті Нью-Палц. Його ідейними натхненниками та засновниками виступили подружжя Джо Салас та Джонатан Фокс. Вона казала про те, що зустрічі людей, які оповідають свої історії, несуть в собі багато послань та цінностей, а він називав плейбек-театр – театром сусідів. А ще про цей вид мистецтв говорили як про мікс імпровізації, розваги та моральних цінностей. Це саме те, що з часів появи плейбек-театру, надихало багатьох людей.

І справді ідея була хорошою, корисною та небанальною. Остаточно реалізуватися вона змогла після того, як Джонатан Фокс познайомився із американським психотерапевтом та співзасновницею психодрами – Зеркою Морено. От вам і відповідь на запитання: як плейбек-театр пов’язаний із психологією! Про зв’язок театрів такої форми із вічною наукою про відносини ще поговоримо, а просто зараз продовжимо відкривати завісу історії.

Після знайомства із Зеркою Морено та театром спонтанності, Джонатан Фокс почав організовувати виступи для першої трупи. А відбувалися вони і у школах, і на різноманітних конференціях та фестивалях, і навіть у тюрмах. Перші гастролі першої трупи трапилися в Австралії. Далі про плейбек-театр дізналися у Північній Америці, Європі та на інших континентах. Зараз він успішно функціонує у більш ніж 60 країнах з усього світу. Є він, звичайно, і в Україні. В серці нашої талановитої та співочої країни, у прекрасному Києві, сконцентровано принаймні чотири відомих плейбек-театри: «Отражение», «Под зонтом», «Вне времени» та «Дежа вю плюс».

У них є свої особливості та родзинки. Про діяльність кожного з них, а також про всі театри та вистави Києва можна прочитати на найбільшому порталі про театральне мистецтво та сервісі для театрів Theatre.love. А ще краще – відвідати кожний з плейбек-театрів і спробувати в кожному розказати свою історію. Для чого це вам потрібно, скажемо далі.

Фото з вистави плейбек-театру «Отражение»

Плейбек-театри як майданчики для внутрішньої свободи та розкриття

Базовий принцип плейбек-театру полягає у вмінні розповідати свої історії та розкриватися незнайомим людям. Це, за словами психологів, несе за собою відчуття певної безпеки та комфорту. Ще один його плюс в тому, що, спостерігаючи за обігруванням вашої історії, ви починаєте дивитися на неї іншими очима, починаєте звертати увагу на те, що раніше здавалось вам незначним.

На загальну думку акторів, задіяних у виставах плейбек-театру, така максимально імпровізована форма мистецтва дозволяє взаємодіяти командно та абсолютно довіряти одне одному. А ще – це хороший спосіб розвинути свій емоційний інтелект, навчитися розуміти свої та чужі емоційні стани.

Для оповідачів – це унікальна можливість розкритися та відшукати відповіді на свої питання. Адже те, що грається на сцені, – це по суті відображення їх внутрішніх світів. Це як відвідати психолога, але набагато тонше, глибше та з вкрапленням чогось нового.

Плейбек-театри – це однозначно цікавий досвід, який варто спробувати здобути. Хоч би раз. Хоч би для того, щоб не шкодувати про незроблене. Глибина, чуттєвість, співчуття, прийняття і безліч інших різноманітних та однозначно сильних емоцій вам забезпечені!

Вас може зацікавити

«Шрами» Дикого театру