З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олександр Ковшун: «Є фантазія – є театр, немає фантазії – голий текст»
141
0
0

Олександр Ковшун: «Є фантазія – є театр, немає фантазії – голий текст»

Наразі тривають репетиції вистави «Шукайте тенора». Про свою нову роботу та комедійний жанр загалом – режисер Олександр Ковшун в інтерв’ю для Theatre.love.

24 вересня у Харківському театрі ім. Т.Г. Шевченка «Березіль» відбудеться відкриття і перша прем’єра 100-го сезону – вистава «Шукайте тенора» за п’єсою американського драматурга Кена Людвіга. Як годиться, на ювілейний рік шевченківці мають багато творчих планів: це і нові різнопланові постановки, і урочистості в день заснування театру (31 березня), і презентація друкованих видань, і відкриття музейної експозиції. Продовжується і робота над тим, щоб навіть за умов пандемії колектив гастролював: зокрема, 13 вересня відбудеться показ драми Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» в рамках фестивалю «Театральна Брама» (м. Маріуполь).

А наразі тривають репетиції вистави «Шукайте тенора». Про свою нову роботу та комедійний жанр загалом – режисер Олександр Ковшун в інтерв’ю для Theatre.love.

Про перехід на роботу з комедією

Мені легше працювати над Камю і Кафкою – і це не для красного слівця, це правда. Я просто знаю вже, маючи досвід постановок комедій, що саме це є найскладнішим жанром. Особливо враховуючи те, що «Шукайте тенора» охоплює всі складові акторської майстерності: вокал, драматичну гру, хореографію, пластику і так далі.

Такий вибір матеріалу зумовлений, в основному, тим, що я працюю в державній установі, і є певне замовлення режисеру від адміністрації. Мені кажуть: потрібна на малу сцену яка-небудь екзистенціальна п’єса – я пропоную. А це замовлення на комерційний проєкт, бо нам потрібно заробляти гроші.

«Взагалі має бути коротко, весело, динамічно і з бажанням ще прийти подивитись»

Я не є чистої води режисером комедії – фактично, тільки набуваю ці навички. Але я переконався в тому, що нічого «кавалерійським наскоком» не візьмеш – можеш потонути. Є дуже стрьомні моменти, коли ти ризикуєш вляпатись в якусь брутальщину. Ти маєш свій погляд на комбінації взаємин між людьми, а для когось це може виглядати як несмак і невихованість. І тут треба себе стримувати в певних речах.

Взагалі має бути коротко, весело, динамічно і так, щоб у глядачів виникло бажання ще прийти подивитись. Люди не будуть сидіти довго в залі і чекати на довгу розв’язку. Комедія має стрімко вриватися в голови, в емоції глядачів і так само несподівано закінчуватись на високій ноті, на високому підйомі. Має бути дуже динамічна історія. Не захочуть в цьому випадку слухати і якось там проживати мляві екзистенціальні монологи, діалоги і так далі. В комедії має бути максимально все послідовно і зрозуміло, сюжетно абсолютно розкрито, щоб у людей не було когнітивного дисонансу, непорозуміння хто в яких взаєминах.

Комедія має так само якусь тему, тема тієї, що я взяв зараз – позитивна: як людина, невпевнена в собі, стає зіркою. Треба, щоб над тобою усе зійшлися – умовно кажучи, треба, щоб виконавець головної партії напився і проспав усе. (Це я вже натякаю на сюжет нашої вистави). І сталося перетворення такої собі Попелюшки на принцесу, як у казці. Це міг бути просто сон: заснув, наснилось, прокинувся в тому ж самому місці, в тих же самих драних штанях. Але ми робимо комедії про те, що воно дійсно може бути – повірте в себе, візьміть себе в руки і зможете стати зіркою.

«Мої режисерські прийоми саме і полягають в тому, щоб актору допомогти відірватися від землі»

Я працюю у великому державному театрі, і це, ясна річ, вимагає відповідальності і певного художнього рівня. Тому я і обрав саме цей матеріал від Кена Людвіга. Комедія має бути цікавою історією, а головне – позитивною, не брутальною, без перенавантажень «нижньої чакри».

Натомість просто переповідати сюжет я не стану, адже для того ми й в театрі, щоб наповнити п’єсу яскравою візуальною, звуковою, пластичною партитурами – театралізувати її (перепрошую за тавтологію). Тут повинен бути чітко налагоджений механізм, але водночас виконавці мають позбавитись гравітації, важкості ходіння по сцені, навчитись літати.
Мої режисерські прийоми саме і полягають в тому, щоб актору допомогти відірватися від землі. В нашій виставі звичайний простий вихід портьє з валізами – це окремий номер: вони там літають, а потім співають арію з «Фігаро» – і це такий фінт.

Можна просто занести валізу і поставити. Але на кожен епізод треба уважно подивитися з різних кутів – що з нього можна максимально вичавити, щоб він був театралізований, щоб люди не забували, що вони прийшли не в сусідню квартиру або сусідній номер, а в театр, і що в театрі все одно не так, як в житті. Жанр потребує, і тут саме проявляється цей діапазон акторської майстерності, все, на що ти здатен: від шпагату до жонглювання та вокальних найскладніших партій – все, що ти можеш. Не можеш співати – танцюй, не можеш танцювати – жонглюй.

Театральне програмування

Талант режисера полягає в тому, щоб максимально віддалити глядача від життя. Життя і так вистачає, а театр – це віртуальна реальність, вона створюється як комп’ютерна гра.
Я, як програміст, театральний програміст, створюю свою театральну реальність, і якщо у мене є фантазія, вона стає цікавою. Одній людині подобається гра, умовно кажучи, тетріс, а хтось грає у більш складні, багаторівневі ігрові композиції. Так і тут – хтось ходить і дивиться просту гру, а хтось надає перевагу якій-небудь багатоходовій, як я називаю, «сценічній 3D-комбінації». І тоді стає цікавіше. Є фантазія – є театр, немає фантазії – голий текст.

Інтерв'ю: Софія Прончатова

Читай також:

Завжди поза межами: новий сезон ЦСМ «Нова сцена»

Із Бразилії в Харків

Сучасний автор, сучасна п’єса, надсучасна тема – у Харківському театрі імені Т. Г. Шевченка «Березіль» прем’єра «Хлібне перемир’я»

Вас може зацікавити