З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Насолода через страждання
92
0
0

Насолода через страждання

«Маркіза де Сад» від трикратного лауреата Нобелівської премії Юкіо Місіми на сцені львівського театру.

Специфічні рухи, жести, паузи, а ще грім і мелодія бамбукової сопілки – все в найкращих традиціях східного театру «Но». Цим розпочинається і саме цим найдужче запам’ятовується тригодинне дійство, поставлене Андрієм Приходьком.

«Маркіза де Сад» від театру Леся Курбаса – це розповідь про Неї, дружину садиста і розпусника (а також хоч і своєрідного, але романтика) Маркіза де Сада. Сам чоловік як у житті, так і під час вистави безперестанку кочує з в’язниці до в’язниці, тож глядачеві вгледіти його на сцені не пощастить. Водночас чимало про постать французького письменника ми довідуємось із уст дружини Рене та її найближчого оточення: матері, сестри, баронеси, графині, служниці.

У чому драма? – поцікавитеся ви. У пагубному коханні наївної Рене до садиста Маркіза. Жінка розуміє, що стосунки ці – немов стрічка конвеєра, що веде прямісінько до пекла. Розуміє і продовжує терпіти ганебну поведінку Маркіза. Більше того, Рене н а с о л о д ж у є т ь с я кожною спільно проведеною хвилиною. Невже в приниженнях героїня черпає нові сили для любові? Невже Рене байдуже, що її почуття розбиваються об нескінченні чутки про Маркізові походеньки?..

Масла у вогонь щедро підливає графиня, чий образ на сцені втілила Наталія Рибка-Пархоменко (відома глядачеві з недавніх «Так казав Заратустра» й «Апокрифів»). Графиня – втілення похоті, бруду, пороку. І вираження цих рис – у неймовірній пластиці та міміці акторки. Однак не лише гра Рибки-Пархоменко перехоплює подих. Кожен учасник історії про Маркіза&Маркізу бездоганно передає метаморфозність характеру свого персонажа; його чи то підступність, чи то одержимість, а чи й щастя.

Чудову акторську роботу доповнює не менш майстерна художня – пишні жіночі вбрання, красиві перуки, елегантні аксесуари. Деталі тішать око 95% хронометражу вистави. Попри це, декорацій в постановці мінімум, а найбільше враження справляє акторський талант (і дивовижна гра зі світлом)!

Нагадаємо: все написане тут – суб’єктивна думка автора. А по власні враження (звісно, якщо вам більше 16-ти) чимдуж рушайте до театру імені Леся Курбаса. Настійно радимо взяти зі собою других половинок: історія ж як-не-як про кохання (хоч, може, й не зовсім таке, до якого ми звикли). Естетичної насолоди бажаємо вам!

P. S.: Будьте готові до того, що можете впізнати в Маркізові себе, як це трапилось із графинею. А ще пам’ятайте: «Не існує такого недоліку, на якого не знайшлося би любителя».

Волонтер проєкту Theatre.love Ярослав Борзенков

Читай також: Читай також: онлайн-вистави театру Марії Заньковецької, рецензія на виставу «Дами чекають», вистави театру Лесі Українки онлайн.

Театральні прем'єри

Вас може зацікавити

Світ за очі від рутини