З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Маестро Гія Канчелі
75
0
0

Маестро Гія Канчелі

Що відомо про композитора кінострічок «Міміно», «Кін-дза-дза», вистав «Ханума», «Цар Едіп» – Гія Канчелі?

Дещо з біографії знаного інструменталіста

Гія Канчелі – один із найвидатніших та найпопулярніших академічних композиторів сьогодення. У творчому доробку – десятки симфонічних (найбільш відома Четверта симфонія «Пам'яті Мікеланджело» – удостоєний Державної премії СРСР) та камерних творів, які виконують у кращих концертних залах світу найвідоміші оркестри й музиканти. За першою освітою – геолог Тбіліського університету, але невимовно сильний потяг до музики привів Гія до Тбіліської консерваторії, де з часом він викладав (клас інструментування). Він був секретарем Спілки композиторів Грузинської РСР, а також членом Спілки кінематографістів Грузинської РСР. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Довгий час проживав у Західній Європі (у Берліні отримав стипендію Німецької академії мистецтв, в Антверпені, на запрошення Фламандського Королівського симфонічного оркестру).

Канчелі створював камерну і інструментальну музику, писав твори для театру і кіно («Міміно», «Кін-дза-дза», «Не горюй!» Георгія Данелії та ін.), оркестру і хорового виконання. Композиції з пера автора лунали у спектаклях Георгія Товстоногова у Великому драматичному театрі і у постановках Тбіліського Театру імені Шота Руставелі. Його музика звучала у виставі театру ім. Марія Заньковецької «Ханума» та «Цар Едіп» київського театру ім. І. Франка (за участі Богдана Ступки).

Гія Канчелі і театр

Окремою творчою сторінкою життя варто виділити співпрацю Гія Канчелі із грузинським режисером Робертом Стуруа (понад 40 вистав). («Кавказьке крейдяне коло», «Річард III», «Брестський мир», «Король Лір», «Макбет», «Жінка-змія», «Гамлет», «Дванадцята ніч», «Шейлок», «Цар Едіп», «Буря», «Нічого собі містечко для годування собак», «Комедія помилок», «Синьйор Тодеро господар» та ін.).

Щодо вистави «Цар Едіп» у Києві в одному з інтерв'ю Гія розповів, як цікаво та плідно йому працювалося на українських театральних теренах. Тепло згадує велику роботу «Ханума». Ця вистава сповнена і виткана справжнім грузинським колоритом, який Гія Канчелі розцінював радше як міський фольклор. Слушно, адже бувалі й досі співають — «Как базара без хурмы, свадьбы нет без Ханумы…», або «Грех на земле жить, грех холостым быть…». Цікаво, що «Ханума» була спільною роботою ще й з російським режисером Георгієм Товстоноговим (до речі, потім цю виставу грали в Одесі у театрі музичної комедії та Києві, де над виставою працював самодіяльний театр палацу культури заводу «Хімволокно»). Ідея інсценізації у Георгія з'явилася після перегляду вистави Стуруа. Проте цією роботою Гія Канчелі задоволений менше, одного разу навіть зазначивши, що був би радий, аби у титрах екранізованого товстоноговської вистави не було його прізвища… Справа в тому, що Георгій Товстоногов вирішив зняти фільм, де, як зазначає сам Гія, не врахував музичних тонкощів під час запису. Якість звучання стала не до вподоби маестро, чого, наприклад, не скажеш про глядачів. У цілому, Гія досить критично ставився до записів, де не приділялася відповідна увага звукозапису. Подібна ж доля спіткала й «Чіто-гвріто» з «Міміно».

Творчий тандем Канчелі і Стуруа

Зрозуміло, що кожен творець досить таки ревносно та вимогливо ставиться до своїх продукованих творів, адже лише він відчуває, як має бути краще. Але Стуруа, Кончелі довіряв. Він розповідав, що вони розуміли одне одного з півслова, а музика до знаменитого «Кавказького крейдяного кола» Брехта створювалася по телефону. Не читаючи власне тексту, Стуруа окреслив опорні точки вистави і Гія вловив потрібні спектаклю образи та спрямованість настрою, який навіюватиме музика глядачам. І в цьому зовсім не дух авантюризму, а відчуття на ментальному рівні. Не раз Гія Канчелі підкреслював, що таке взаєморозуміння він не міг уявити з жодним іншим режисером, окрім Роберта Стуруа.

У своїй творчості Гія Канчелі зумів поєднати дар автора симфонічної, камерної музики з талантом та хистом мелодиста, музика якого відома на весь світ та плинутиме крізь століття та роки до нових поколінь. Минулого року, одного з листопадових вечорів (25 листопада) у Києві пройшов віртуозний вечір пам'яті великого маестро. У стінах великої зали Національної музичної академії лунали видатні твори Гія Канчелі.

Композитор про свої твори

«Мені часто запитують: Якщо ви дійсно щаслива людина, то чому пишете таку сумну музику?, — на що я відповідаю: «А ви хочете, щоб я був абсолютно нещасним і писав музику радісну? Загалом, я вдячний долі, що подарувала мені так багато радості і щастя», — Гія Канчелі.

Матеріал підготовлено у рамках фестивалю «Місяць грузинського театру в Україні».

#місяць_грузинського_театру

Читай також:

Тест «Як добре ти знаєш Грузію?»

Місяць грузинського театру в Україні

Інвестуймо в культуру разом!

Особистості

«Настю, заспокойся, ти все зможеш. Просто займайся своєю улюбленою справою!»

Мені подобається відкривати для себе нові кіно таємниці, рости саме в кіно і бачити свій розвиток,...

У липні я стала режисеркою-постановницею у Київському академічному театрі ляльок і вже поставила...

До Дня народження Богдана Сильвестровича Ступки

Вова Лерт – режисер, який знімає голлівудське кіно в Україні. Кінорежисер, сценарист, випускник...

Я пишу для всіх. Про всіх нас для всіх нас. Найчастіше з іронією, посмішкою і надією.

Вас може зацікавити