Міфологічні розписи на стелі Національної оперети України

Окремої уваги заслуговує відреставрована стеля оперети, адже було здійснено розпис плафону стелі, якого не було від початку будівництва Троїцького народного дому. Сьогодні ж стеля вражає вишуканим оформленням, яку хочеться розглядати. Для розпису плафону було обрано міфологічну тематику, яка не одне століття надихає як представників образотворчого, так і сценічного і музичного мистецтв. Тож не дивно, що відтепер на стелі можна роздивитися образи давньогрецьких богів та героїв – Діоніса та Аріадну, Орфея та Венеру, Дафніса і Хлою, Терпсіхору. До речі, за рішенням керівника Богдана Струтинського люстру, яка знаходилася в театрі з радянських часів, було відреставровано, а не куплено нову. Для розпису плафону було використане натуральне полотно, яке після створення в майстерні за допомогою спеціального клею було прикріплене до стелі та задекороване.

Які міфи були взяті за основу розпису плафону стелі Національної оперети України?

Діоніс і Аріадна

В основі розпису історія кохання бога рослинності, родючості та вологи Діоніса, якого також вважають покровителем виноградарства та виноробства, та Аріадни – доньки критського царя Міноса й Пасіфаї. Діоніс та Аріадна познайомилися на прекрасному острові Наксос, де і зіграли весілля. Їх весілля було найгучнішим та найвеселішим з усіх і тривало декілька днів. Діоніс подарував своїй нареченій корону, прикрашену сімома виблискуючими зірками, і не було нікого у світі щасливіших за них. Та незабаром після весілля Аріадна захворіла і померла. Після смерті дружини Діоніс позбувся своєї легковажності і більше не знаходив ніякого задоволення в музиці, танцях і гуляннях. Тоді Зевсу стало його шкода і він повернув Аріадну, а, щоб смерть не забрала її знову, зробив її безсмертною.

Орфей і Венера

Всі ми знаємо легенду трагічного кохання Орфея і Евридіки, яку забрали до підземного царства, проте на стелі зображена зовсім інша картина з легенди – Венера, яка, зглянувшись на страждання Орфея, вмовляє його спуститися до Аїда, щоб вимолити кохану у бога підземного царства.

Дафніс і Хлоя

В основу розпису покладений давньогрецький пасторальний роман «Дафніс і Хлоя» про 15-річного юнака, який згідно з грецькою міфологією був сином одного із богів Олімпу, та 13-річну дівчину. В їх долю втрутився пустотливий Ерот і запалив їхні серця коханням. Історія про перше кохання надихала багато митців, зокрема французького композитора Жака Оффенбаха, який написав однойменну оперету.

Терпсіхора

Муза танцю, одна із дев’яти муз-покровительок мистецтв. Вважається, що ім’я Терпсіхора пов’язане із насолодою глядачів, отриманою від споглядання мистецького дійства. Терпсіхора володіла гармонією між зовнішнім і внутрішнім, створюючи тісні і безконфліктні співвідношення душі і людського тіла. Терпсіхору зазвичай відтворюють в образі танцівниці з лірою і плектром, а її голову прикрашає вінок. Цікаво, що в Едуарда Штрауса є полька-мазурка «Терпсіхора», яка звучала під час новорічного проєкту «Штраус в опереті».

Про масштабну реконструкцію Національної оперети України можна прочитати тут.