Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.
29
0
0

Міф про любов. У головних ролях Еврідіка, Орфей та кінь.

Давньогрецькі герої, німфи та боги з Олімпу спустяться до вас на сцену для того, щоб знайти кохання. У пошуках любові не бійтесь покинути свій світ та відправитися у минуле, або ж навіть відвідати світ Темряви.

Вистава поставлена за п’єсою французького драматурга Жана Кокто «Орфей», який у свою чергу за основу взяв давньогрецький міф про Орфея та Еврідіку. Відома ця легенда тим, що Орфей після смерті своєї коханої спускається у Підземне Царство, щоб повернути свою дружину Еврідіку зі світу мертвих. Ці події матимуть місце у виставі «Еврідіки більше немає», але відійдуть далеко на задній план.

У центрі уваги опиняються взаємовідносини подружжя, пошуки кохання та смерть. Еврідіка помічає, що Орфей перестав писати поеми богу Сонця і взагалі мало приділяє їй уваги. Натомість весь свій час проводить з конем, який з ним говорить. Саме цей кінь «з очима смерті» нашіптує Орфею про те, що вся слава дісталась Еврідікі, а не йому. Орфей вірить і у погоні за лаврами починає повторювати слова коня: «Еврідіки більше немає».

Вистава не просто резонує з епохою, в якій ми живемо. Сучасна інтерпретація міфу надає виставі об’ємності та ще більше містичності, водночас змушуючи нас сміятися у найвідповідальніших місцях.

Актори ніби оживають з античних скульптур, у точності повторюючи їх зовнішній вигляд. Їх лиця трохи набілені немов мармуровий бюст, а тіла повністю оголені і демонструють чудову фізичну статуру. Саме такі фігури прославляли давні греки, а Мирон та Мікеланджело увіковічили у своїх скульптурах.

Оголення символізує не лише схожість з давньогрецькими героями, це ще й прояв оголення душі та щирості. Актори то роздягались, то одягались на сцені. Таким чином вони демонстрували стан своєї душевної рівноваги. Цей прийом був важливим для розуміння почуттів героїв, адже за основу була обрана беземоційна манера мови. В ній не було ні краплі театральності, ні піщинки буденності. Усі промови акторів складались з суцільно рівного тону. Інтерпретацію їх почуттів режисер залишив глядачам. Незважаючи на беземоційність акторів, за них говорили небуденні рухи та інопланетна хореографія.

Унікальності виставі додали міжпросторові стрибки у часі та світах. За одну виставу глядач опиняється на зйомці фільму, за лаштунками, в Давній Греції, у сучасному світі та у Царстві мертвих! Не дивно, що межа між усіма вимірами така ж тонка, як крига на весні. Але актори заходять ще далі дозволеного, ламають четверту стіну, звертаються до глядачів та розігрують репетицію вистави.

Гру акторів знімають на відеокамеру та в реальному режимі транслюють на великому екрані у чорно-білих кольорах. Наважусь припустити, що це «пасхалка» Жану Кокто, який у 1950 році зняв у подібному стилі фільм під назвою «Орфей». Самі ж «оператори» радше нагадують богів з Олімпу, які керують давньогрецькими персонажами Орфеєм та Еврідікою. Саме вони сповіщають акторів про початок та кінець зйомки.

Особливо мені запам’ятались довгі та філософські діалоги героїв. Вони лунали беземоційно та уривчасто, але кожне слово ніби вдаряло струмом та проходило крізь усе тіло. Завдяки тому, що на сцені не кипіли словесні пристрасті, можна було тверезо оцінити істинний сенс кожної фрази.

Шкодую, що відвідала цю виставу самостійно. Адже після вистави мені кортіло поділитися думками та емоціями, які викликав спектакль. Я досі вражена нестандартним підходом режисера та своєрідною манерою акторів. Вважаю, що це точно той випадок, коли театр мене здивував.

Волонтерка проєкту Theatre.love Савенець Вікторія

Читай також: рецензія на виставу «Єрма», 26 українських театрів online, світовий театр online.