З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»
124
0
0

«Ілюзії»: що варто знати про виставу театру «SCH»

До чого варто бути готовим, поринаючи у пластичні ілюзії?

«Ілюзії» – пластична вистава, створена у колаборації SCH-театру з хореографом Богданом Кириленко та музичним проєктом Modern.aesthetics. «Ілюзії» – вистава про сни та Его. Що це означає? Та до чого варто бути готовим, поринаючи у пластичні ілюзії?

Его

Поставити виставу про Его? Про себе унікального. Про кожного унікального. І розказати всім про щастя та секрет власного успіху! Словом, суцільний егоцентризм. Ще на початку роботи над проєктом творці «Ілюзій» поставили собі задачу – будь що уникнути моралізаторства. Егоцентризм є у всіх. Чи це погано? До певної міри. Чи це привід для самоіронії – безумовно. Чи стає від цього тема менш серйозною? Ні. В «Ілюзіях» справді є іронія. Але немає певного меседжу чи оцінки. Швидше це дослідження, що чіпляє у темі Его. До якої міри егоцентризм здоровий, а до якої – комічний? І, звісно, що стоїть ЗА Его? Якщо позбутися Его, що залишається?

Свідомість немовляти

Одна із частин вистави – «свідомість немовляти». Світ, що не має кордонів між Я та всім іншим. Все спрямовано на те, щоб давати комфорт, задоволення, молоко.
Психологиня Катерина Полякова, з якою співпрацює театр «SCH» і в інших проєктах, проводила тренажі з акторами під час постановчого процесу, налаштовуючи на «згадування» цього стану – абсолютного егоцентризму. Цілковитого єднання зі світом. У теперішній версії вистави цей стан «вбудовано» в кілька сцен. Часом цього не можна побачити. Але можна відчути. І пробудити власний потаємний спогад.

Сон як життя, сон як смерть

Мне было страшно. С самого начала. Мурашки по коже, все происходило как будто и правда во сне

Після вистави дорогою до метро намагалися зрозуміти – це сон чи ні. Не полишало відчуття дивної нереальності

Сон охоплює весь простір вистави. Одного разу «вирвавшись назовні», підсвідоме поглинає усю дію. У виставі немає мультимедіа ефектів, але… простір Центру Леся Курбаса таки трансформується. Наче уві сні. Режисерка Лідія Шрамко прагнула досягти ефекту «сну у сні». Коли ти наче прокидаєшся, але насправді – сон триває. Частково це відчуття передається і глядачам. Одна із образних задач, поставлених акторам, – іноді пробудження, це пробудження із смерті до життя. А іноді – навпаки. У «Ілюзіях» багато пробуджень. Але, чи є справжнє, остаточне?

Історія створення

Розповідаючи про виставу, не можливо обійти історію її створення. Перша версія «Ілюзій» була написана і поставлена протягом одного місяця. Команда проєкту отримала підтримку у програмі мистецьких резиденцій 2019 Kyivdanceresidency, хоча спершу мала тільки задум. Щільний графік диктував формати роботи. Наприклад, частину текстів у виставі створено методом «вербатім» – це опрацьовані сценаристкою Оленою Шамріною монологи самих перформерів чи інших реальних людей. Значна частина музики Modern.aesthetics написана під час репетиційного процесу у залі. І головне, робота з темою Его-егоцентризм, пошук свого місця у світі, свідоме і підсвідоме. Автори і актори внесли в роботу те, що чіпляє саме їх. І ця енергія, цей живий нерв не встиг «замилитися». Свіжість сприйняття теми передається і глядачам.

Досвід ілюзій наяву

У цій виставі вам не розкажуть певну історію. Візуальні картини, атмосфера, музика, текст, світло.. Все апелюватимете до ваших відчуттів та емпатії. До чогось підсвідомого. «Ілюзії» – це новий чуттєвий досвід. Його можна аналізувати, можна не погоджуватися прийняти його, можна просто насолодитися красою того, що відбувається на майданчику. Все, мов зі справжніми снами.

Читай також:

Театральний проєкт «Українська Одіссея» — як спосіб переосмислити власну історію

Старі сюжети, Нові Шрами

Олег Коркушко: «Акторська професія – це постійний вихід із зони комфорту; якщо його не відбувається, в тебе немає внутрішнього росту»

Театральні прем'єри

Вас може зацікавити