З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Літня одеська театрально-музична феєрія
72
0
0

Літня одеська театрально-музична феєрія

Не тіло купається в теплих морських хвилях, а душа – в хвилях вишуканого театрального мистецтва.

Одеське літо без театру – такого не може бути, не повинно бути і не буває! Оперети, балети, мюзикли – окраса відпочинку, насолода для душі! У південній столиці обов’язкове для відвідування – вистави, тим паче, що місцеві митці турбуються про дозвілля відпочивальників – не йдуть всі разом у відпустки, а радують своєю творчістю повсякчас. Вибір є, складнощі виникають, коли те, що тебе цікавить, збігається в часі з іншими справами або ще прикріше – на один день припадає кілька показів, які б хотілося відвідати, а в інші дні – нічого привабливого. Але все одно маєш за час візиту кілька прекрасних вечорів, коли не тіло купається в теплих морських хвилях, а душа – у хвилях вишуканого театрального мистецтва.

Так склалося, що цього разу на час перебування припали веселі добрі історії. І хоча побутує думка, що давно відомі загальнознані твори переглядати не вельми цікаво, я не є прихильницею такої точки зору, а після цьогорічних одеських вражень ще раз в цьому переконалася) Класика – це самий смак!!! Головне – творчий підхід в її подачі!

В Одеському національному академічному театрі опери і балету середина літа – час традиційної відпустки, але сцена не пустує – можна побачити вистави для дітей балетної студії Світлани Антипової. «Аліса в країні чудес» притягла численну публіку – зал на всіх ярусах був майже заповнений, дорослі разом з дітьми насолоджувалися прекрасним інтер’єром та яскравим видовищем, утвореним музикою, вишуканими костюмами, витонченими балетними номерами. Мене дуже потішив Кролик – дуже вже він був жвавий, непосидючий, енергійний. Денні вистави в приміщенні Опери – гарна ідея, спекотного дня дуже приємно долучитися до культурного життя, розширити своє уявлення про мистецтво, такі події залишать приємні спогади про літні відвідини курортного міста.

Традиційно потішив Одеський академічний театр музичної комедії. Високий рівень цього закладу завжди приваблює, ось і зараз явно не в розпал сезону глядацька зала була майже заповнена, чимало курортників прийшли за порцією позитиву. І отримали її!

«Летюча миша» у постановці Володимира Фролова вийшла зразково-показово класичною: ошатне вбрання, бездоганний вокал, досконалий балет, гарне дійство, в якому присутні всі компоненти для насолоди знаменитою оперетою. З акторів я відзначила Олександра Кургускіна в ролі Альфреда, який і раніше в інших виставах зачаровував своїм темпераментом, він випромінював чи не найбільше енергії, драйву.

А от музична комедія «За двома зайцями» у постановці майстра опереточної режисури Володимира Подгородинського, попри знаний-перезнаний сюжет, виявилася просто вщерть насичена диво-родзинками. Дуже доречним було використання елементів одеської говірки, це додавало колориту. Декорації, центром яких була карусель, вдало відображали життєву суєту, в якій ми всі повсякчас крутимося. Костюми підкреслювали риси персонажів, тішили барвами і фасонами. Вокальні партії були чудовими. Але хореографія тут вийшла на перший план: рух, танець, пластика, міміка передавали дуже багато, відображали характери відомих усім героїв, органічно доповнювали їхні вчинки. Всі актори грали чудово, але авантюрний Свирид у виконанні Дениса Фалюти та невгамовна Химка, яку зіграла Ірина Гусак (відзначала її й раніше в інших ролях) були неперевершеними, їхня енергетика просто вихлюпувалася і заповнювала увесь простір навколо! Ця вистава мене ще раз переконала: «Зайці» не можуть бути поганими апріорі, ця перлина репертуару українського театру прикрасить будь-яку сцену, мабуть, в самому творі вже була закладена умова успіху! Це чудово і для акторів, які мають змогу проявити себе, і для глядачів, яким аж ніяк не буде нудно стежити в стотисячнадцятий раз за перипетіями вічного сюжету!

Ще скажу, що не треба на перерві обмежуватися буфетом – на різних поверхах представлено чудові експозиції з історії театру з костюмами, зразками декорацій, афішами, інсталяціями, стендами з численними нагородами і зворушливим закуточком, присвяченим легенді закладу – Михайлові Водяному, варто постояти біля його гримувального столика і заглянути в його дзеркало – раптом підморгне звідти?

Справжній культурний шок в найкращому розумінні цього слова подарував Одеський академічний російський драматичний театр, який раніше був для мене зразком класичних драматичних постановок. Вражень такої сили і такого емоційного спектра я давно не отримувала від театру! Таке дати може тільки витвір, в якому максимально доладно поєдналися всі мистецькі складові: майстерно викладена історія, закладена ідея/мораль, яка не може залишити байдужим, задум постановника, завдяки якому всі компоненти виблискують найвиграшнішими гранями, акторський запал, який доносить все вищезазначене безпосередньо до того глядача, якому пощастило опинитися в потрібному місці в потрібний час!

Здавалося б – Шекспір… Що нового і цікавого можна зробити з творами, зміст яких знаний не одне століття? Еге, еге… Олег Школьник створив лібрето за мотивами «Приборкання норовливих», Олена Пушкіна вміло зрежисувала дійство, представлене як «музична комедія», далі додалися ще нескладна, але функціональна сценографія, костюми – дуже вдалі, стилізовані під епоху, але з використанням сучасних елементів крою, які дуже пасують акторам та дозволяють їм вільно рухатися, прекрасна хореографія, в якій рухи доречно доповнюють, а то й заміняють слова, ритмічна жвава музика, яка підтримує настрій, вокал, якого зазвичай не очікуєш від драматичних акторів – це і є складові тієї феєрії, яка розбурхано неслася, не дозволяючи ні на хвилину відволіктися, з головою занурила у вир естетичної насолоди та співпереживання героям! Актори всі заслуговують на добрі відгуки, а мої особисті симпатії належать парі Катарина&Петруччо. Публіка постійно зривалася оплесками, довго не відпускала трупу після завершення! Це був дивовижно яскравий захопливий мюзикл, враження від якого не вщухали ще довго і при згадці викликають приємну усмішку! Гарне «Приборкання» я бачила у київському Молодому театрі у блискучому класичному комедійному виконанні, але одеська версія перевершила! От вам і банальна класика, на яку багато хто не хоче йти, бо «що ми там не бачили»! Тож, якщо помітите в афіші – не пропустіть!

Моя щира порада: їдьте до Одеси, там і сонце підсмажить, і море заколише, і театральне мистецтво огорне своїми чарами так, що ще довго вас добрий настрій не покидатиме і даватиме життєву наснагу!

Авторка: Олена Школьна

Фото з вистави «За двома зайцями»

Особистості

Якщо люди знатимуть українських акторів, дивитимуться з ними кіно та цікавитимуться ними як...

«Ми живемо в той час, коли музика у кожного своя. І це найпрекрасніше, що може бути».

Ми завітали за лаштунки театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича»в неділю по обіді, щоб...

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

Події

Стерти в пам’яті Стенлі Кубріка та спробувати уявити нового Алекса? Чи це справді вдасться?

Актуальна проблематика, розказана культурним шляхом в рамках XXIII Міжнародного театрального...

13 вистав у всеукраїнській афіші до Ювілею сучасного драматурга Анатолія Крима

Вистави від українських та міжнародних проєктів, бранчі із зірковими гостями, не/культурний...

Безліч локацій, 40 театрів, 40 подій, представники 6 країн світу – Польщі, Румунії, Ізраїлю,...

У Lem Station на відвідувачів чекають бранчі із зірковими гостями, не/культурний стендап,...

Вас може зацікавити