Ільїна Генсіцька: «Актор без живої енергетики глядача довго жити не може»
Як карантин змінив плани театру
Інформація про карантин застала мене на роботі, думаю, як і багатьох. В принципі за кілька днів до України карантинні заходи були оголошені в кількох країнах Європи, в тому числі це стосувалось і театрів. Це якось підготувало свідомість, тому якогось шоку або неприйняття інформації не було. За кілька днів ми зрозуміли, що не ризикуватимемо здоров'ям колективу та глядачів, і призупинили показ вистав, хоча на той момент ще можливо було проводити заходи за участі 50-60 осіб.
Що робить театр на карантині
Зараз творчий склад колективу працює на віддаленому доступі. Всі отримали завдання від своїх безпосередніх керівників, почалися онлайн-репетиції нової вистави. Звичайно, що перший тиждень в роботі було затишшя. Мало хто розумів, як можливо працювати онлайн. Але зараз все стабілізувалось, всі пристосувались до нових умов. Хоча з кожним днем отримую все більше повідомлень від акторів, які вже хочуть на роботу, на сцену, до глядачів, на живі репетиції. Актор без живої енергетики глядача довго жити не може.
Що буде після карантину
Дивлячись, коли ми закінчимо карантин. Якщо це станеться в кінці квітня, то ми ще встигнемо місяць-два грати вистави діючого репертуару, а можливо й випустимо нову виставу (це залежатиме від того, на якому етапі роботи будуть актори, бо з онлайн-роботою ми стикаємось вперше) – це оптимістичний варіант... Якщо це буде пізніше (кінець травня, наприклад, як про це вже сьогодні згадується), то скоріш за все ми вийдемо в репетиційний процес і частковою концертною діяльністю. На цей момент відпустку плануємо. Проте щодня ми бачимо, як змінюється картина не тільки в Україні, а й у світі. Тому зараз прогнозування на кілька місяців вперед виглядають утопічно.
Який досвід отримав театр
По-перше, це досвід роботи на віддаленому доступі. Ці варіанти якось виглядали маломожливими, але зараз ми розуміємо, що це може бути частиною роботи, якоїсь її частини. І це може стати її постійним форматом (наприклад, застільний період репетицій).
По-друге, вражає досвід закордонних колег – технічний рівень запису вистав, оцифрування архівів. Це візьмемо собі до уваги.
Звичайно, ми врахуємо, що треба мати якісь паралельні варіанти роботи, щоб переходити до них не в стресовій ситуації більш продумано. Тобто мати такий запасний варіант, план Б. Сьогодні всі театри отримали фінансові виклики і це не залежить від того, до якої форми власності належить колектив. Їхнє подолання – це спільний процес усієї галузі. Якщо ми зможемо об'єднати зусилля, то, можливо, скоріше вийдемо з тієї фінансової ситуації, яка нас чекає після завершення карантину.
Матеріал підготувала Ольга Мацо
Читай також: Дмитро Весельський про театр на карантині, Ярослава Кравченко про Дикий театр на карантині; чим живе театр на Подолі під час карантину розповідає Віталій Малахов.
