З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Лідія Шрамко: «За пластичним театром – майбутнє»
52
0
0

Лідія Шрамко: «За пластичним театром – майбутнє»

6 червня відбудеться показ імерсійної вистави «Все, що вам потрібно знати про лисиць» від театру «SCH». Ми поспілкувалися з режисеркою театру Лідією Шрамко, про фізичний театр, мистецтво танцю, театр для глядачів і, звісно ж, особливості постановок пластичного театру

Не існує людей, які б не танцювали

Танець – це втілення почуттів, емоцій, ідей крізь призму можливостей людського тіла.

Для мене існує два види танцю. Є танець, який ми виносимо на сцену, і той, що ми несемо у собі. Кожна людина має власний танець. Повірте, не існує людей, які б не танцювали. І танець, з яким ми працюємо на сцені, насправді народжується із того, що ми танцюємо в житті. Коли нам бракує слів або звичних жестів, щоб виразити сильну емоцію, момент, – тоді ми танцюємо, аби прокричати невимовне власним тілом.

Це був пік моєї кар'єри як виконавиці і артистки балету

Танцем я займаюся з дитинства і нічого іншого не вмію, тому і пішла у танцювальну професію. А хореографом вирішила стати вже навчаючись в училищі культури. Потім я працювала чотири у першому складі «Київ Модерн Балет». Я мріяла потрапити в колектив до Раду Віталійовича. Для мене його творчість була чимось новаторським тоді. Тим, що відрізняється від усього, чим я займалася раніше. Наша співпраця заклала фундамент для мого подальшого зростання. Дотепер я спираюся на ці знання і неповторний досвід – це і перші європейські сцени, і робота з живим оркестром, і надзвичайно професійний колектив. Безперечно Раду Поклітару – непересічна творча особистість і надзвичайно харизматична людина. Словом, мені справді пощастило з ним працювати. І в цей період, до речі, я стала фіналісткою першого сезону шоу «Танцюють всі». Можна сказати, це був пік моєї кар'єри як виконавиці і артистки балету.

За пластичним театром – майбутнє

Спочатку була група творчих людей, артколаборація, що по фану робила перформанси, сайт-специфік і навіть вогняні шоу. У якийсь момент ми вирішили створити нашу першу виставу – «Перевертні», але в процесі зіткнулися з різними складнощами, які врешті вирішили з Оленою Шамріною і допрацювали виставу. Після постановки зрозуміли, що потрібно робити серйозніший ребрендинг. Так ми офіційно стали театром «SCH».

Чому пластичний? Тому що мова тіла більш зрозуміла для мене, подобається її різноманіття, абстрактність. Думаю, за пластичним театром майбутнє, оскільки він нівелює мовний бар'єр. Наразі мені цікаво працювати з текстом і пластикою. Знаходити рішення, гармонійно вплітати текст у руховий матеріал і навпаки. Танець – це своєрідна психологічна робота, але ми – не новатори поєднати танець з психологією, хоча в нашій команді працює професійний психолог Катерина Полякова. Вона є співавторкою у креативній SCH-команді.

Фото з вистави «Перевертні»

Ми робимо театр для глядачів

Мені подобається, коли приносять і пропонують реалізувати певну ідею постановки, але в першу чергу мене надихають люди, з якими ми творимо, думки, які вони озвучують, почуття, які переживають. Подобається, коли люди «із різних світів» – актори, сценарист, психолог, художники – збираються разом та осмислюють якусь тему або питання. Те, що насправді нас зачіпає. Чи коли разом творимо одну ідею, пропонуємо сценічні рішення тощо. Це найбільший кайф – народження ідеї у співтворчості. Для мене театр – це, в першу чергу, команда однодумців. Ми робимо театр не для себе, а для глядачів. Тому намагаємося брати теми, що відгукуються не лише нам, відчувати, що болить суспільству чи окремій групі людей у певний проміжок часу.

«Ілюзії» – вистава про сни та Его

Ідея вистави народилася у мене із прослуховування треку Анни Винниченко – композиторки, авторки музики до попередніх наших вистав і перформансів. Анна як ніхто вміє відчувати і створювати атмосферу, переносити ідею сцени у музику. Ми створили «Ілюзії» у колаборації з хореографом Богданом Кириленко за підтримки програми мистецьких резиденцій 2019 у Kyivdanceresidency. Протягом місяця! Майже щодня репетирували вдень, а ввечері – обговорювали зібраний матеріал, інсайти, сценографію. Це був неповторний досвід. Народжена швидко і спонтанно вистава так само гнучко трансформується далі. Зараз ми маємо вже другу версію. А можливо, у новому сезоні – матимемо третю. Адже «Ілюзії» – швидкоплинні, неначе матерія сну.

Фото з вистави «Ілюзії»

Ми відкривали власні інсайти на тему сексуальності

Якщо тематика вистави «Ілюзії» – сни, то інша вистава «Все, що вам потрібно знати про лисиць» – про сексуальність. Це імерсивна пластична постановка на тему сексуальності та стереотипів, пов'язаних із нею. І звісно, вона про лисиць. Ми долучаємо глядачів до дійства, провокуємо на дію і на відчуття в моменті. Перед виставою наша психологиня проводить спільний тренаж із глядачами.

Більше про постановку ви можете прочитати в матеріалі – 5 фактів про виставу «Все, що вам потрібно знати про лисиць».

Щодо історії створення, варто сказати, що у постановчому процесі була задіяна вся команда театру «SCH». Ми відкривали власні інсайти на тему сексуальності і шукали шляхи говорити про це чесно, будучи відвертими та собою. Так само для перформерів важливо бути чесними та відкритими на сцені, не ховаючись за образ. Тому постановка дуже залежить від того, хто саме у ній грає, хоча на сцені ви бачите виставлену відпрацьовану форму і образні рішення.

Фото з вистави «Все, що вам потрібно знати про лисиць»

У SCH-театрі є декілька підходів до постановки вистави

Це може бути як формат лабораторії, коли ми разом на репетиції міркуємо про тему, що нас цікавить. Так вона розширюється, проявляється через рухи. Ми знаходимо нові шляхи вираження теми через тіло і пластику, а також тригери, що чіпляли б перформерів. Може бути і більш класичний варіант: коли я маю матеріал, напрацьований заздалегідь, а перформери мають вивчити його та зробити найкращим чином. Також часом ми працюємо з імпровізацією, яку потім коригуємо її, аби знайти найвдалішу форму.

Для чого ми залучаємо глядачів у дійство? Щоб максимально занурити у нашу атмосферу, відключити від зайвих думок і переживань. Якщо людина приходить на виставу, скажімо, про сексуальність, це означає, що вона хоче взяти нове для себе, отримати новий досвід. У виставі «Все, що вам потрібно знати про лисиць» ми вирішуємо це за допомогою «включення», що широко використовується в театрах Європи. Це своєрідний міні майстер-клас перед виставою, націлений на включення фізики тіла глядача та емпатії. І вистава, що йде далі, тільки посилює це занурення у свої рухові відчуття. Також ми задаємо сценарій «спільного простору існування», що нівелює традиційну роль глядача, робить його емоційно залученим учасником дійства надалі. А невеликі інтерактиви протягом вистави тільки підсилюють цей зв'язок.

Глядач – головна дійова особа

Мені б хотілося створити постановку, у якій головною дійовою особою був би глядач, щоб простір диктував сценарій дії, скеровував учасників, а перформерів майже не залучати. Така вистава-променад, але у межах конкретного простору. Також мені б дуже хотілося використати у майбутніх постановках не лише рух, текст і імерсію, але й вокал. Сподіваюся втілити це вже у наступній прем’єрі.

Зараз ми працюємо над новою постановкою, за текстом нашої драматургині Олени Шамріної. «Відьма Черешня» – постановка на тему жертви, прихованого прагнення нею бути, віктимності, насилля. На наш погляд, це дуже болісна для нашого менталітету тема. І завжди актуальна. Цікаво, як вдасться її втілити за допомогою інструментів фізичного театру.

Інтерв'ю: Ярушевська Альона

Особистості

Якщо люди знатимуть українських акторів, дивитимуться з ними кіно та цікавитимуться ними як...

«Ми живемо в той час, коли музика у кожного своя. І це найпрекрасніше, що може бути».

Ми завітали за лаштунки театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича»в неділю по обіді, щоб...

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

Вас може зацікавити