З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Хто крайній — у прірву під назвою «життя»?..
7
0
0

Хто крайній — у прірву під назвою «життя»?..

Уявна смерть на одну дію — від театру «Сузір‘я»

Розмови про горезвісну «зону комфорту» та вихід із неї давно всім набридли. Хто ж добровільно захоче ставити під сумнів звичну і стабільну буденність — якщо в житті і без того бракує спокою і впевненості?

Говорити з глядачами про неприємні речі не побоялася режисерка Вікторія Білан-Ращук та її творча команда. Легка і витончена хірургія свідомості — так можна назвати виставу «Хто крайній?» за п’єсою італійського драматурга Альдо Ніколаї «Оглядовий майданчик».

У ролях – Лариса Руснак та Володимир Ращук.

Герой п’єси — рядовий працівник «відділу обліку уявних смертей». Попри містичний ореол навколо цієї фрази, жодної містики у сюжеті немає. Але думки про «уявну смерть» не полишають у спокої і після закінчення вистави.

Розказана акторами історія — близька і знайома кожному буденність, але показана вона наче під мікроскопом, витягнута з глибин потаємного і неозвученого, збільшена, утрирувана, дещо викривлена — і висміяна. Трохи іронії, трохи песимізму, сурова правда життя, гумор, акторська майстерність і багатоплановість — трагічне і комічне тут переплітаються, нервують, змушують думати, посміхатися, співчувати. І знову думати.

Вперше бачила на сцені Володимира Ращука. Його гра у цій виставі — щира і прониклива. Зробити кремезного чолов’ягу у недоладному вбранні сентиментальною і чутливою людиною, думаю, не дуже просто. Але я йому повірила. Завжди захоплююсь, коли актори вміють грати «обличчям» — без зайвих рухів і жестів. Хоча рухів, жестів, пластики тут теж не бракувало — артисти щиро здивували своєю фізичною формою і майже акробатичними елементами.

Лариса Руснак — мегапрофесійна акторка, її «діапазон», майстерність, пластичність і чуттєвість захоплюють. Роль у цій постановці вимагала підвищеної енергійності і акцентів на кумедному у більшості сцен. Мені не завжди імпонує підкреслено-гротескна манера гри у комедіях/трагікомедіях, тому буває складно її оцінити — але за реакцією залу можу сказати, що глядачі були у захваті. Особисто мене більше зачепили моменти без напускної грайливості, в яких проявлялось щось гірке, ліричне, чуттєве і сміливе – щось із глибини душі.

Не можу залишити поза увагою декорацію-трансформер, залучену у виставі. Вона шикарна! Передає загальний настрій, контекст і обстановку мінімум п’яти різних сцен, «вшитих» у канву розказаної історії. Такі само невіддільні елементи атмосфери — світлові ефекти, музика та звук.

Вистава заінтригувала. Спочатку це була звичайна зацікавленість «що ж буде далі?» Потім — емоції. Вони надовго витіснили будь-яку філософію. Потім — бурхливий фінал (до речі, дещо змінений у порівнянні з фіналом п’єси), а от уже після нього, дорогою додому, почали наздоганяти роздуми — і про сюжет, і про виставу, і про себе.

Мені стало цікаво, чому режисерка змінила кінцівку твору, задуману Альдо Ніколаї. Щоб дати глядачам трохи більше надії? Чи просто лишити простір для роздумів? І навіть якщо я надто глибоко занурююсь у ці нюанси — думаю, це свідчить тільки на користь постановки.

«Тепер я вірю, що сенс життя в шляху, а не в досягнутій меті», — ці слова Лариси Руснак з її давнього інтерв’ю, якому вже років вісім, але якось дуже точно вони передають мій настрій після вистави.

Зона комфорту нікуди не подінеться. Але іноді (дорогою з театру) можна і поміркувати над тим, чи не боїмося ми в чомусь зізнатися самим собі, чи не забагато прислухаємось до оточення та чи не настав час щось змінити.

Волонтерка проєкту Theatre.love Іванова Вікторія

Особистості

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

6 червня відбудеться показ імерсійної вистави «Все, що вам потрібно знати про лисиць» від театру...

5 та 12 червня прем’єра «Людина у кімнаті» в театрі «Сузір’я». Глядач побачить результат роботи із...

Інтерв'ю з Олександром Книгою про керування театром, зміни впродовж 32 років, соціальні та...

Події

Восьмий «О-FEST» стане місцем реалізації творчих мрій для всіх, хто буде фестивалити 26 та 27...

Одеса-Миколаїв-Херсон: якою буде програма фестивалю «Молоко-2021»

Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» опублікував розклад подій, а це означає, що час...

7 днів. 7 театрів. 7 питань до себе.

День захисту дітей, кінець навчального року, закриття театральних сезонів та прем’єри від театрів…...

Підбірка вистав київських театрів для вечора з подругами.

Вас може зацікавити

Світ за очі від рутини