З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Храм світової опери «Ла Скала»
40
0
0

Храм світової опери «Ла Скала»

Ложе для буржуазії, кінні турніри, азартні ігри, – що відбувалося в «Ла Скала» в ХІХ столітті? Якими враженнями після відвідування театру ділилися Стендаль і Мері Шеллі? З ким пов'язані скандальні історії театру? Що потрібно знати про відвідування театру сьогодні?

Театр «Ла Скала» було відкрито 3 серпня 1778 оперою А. Сальєрі «Визнана Європа». Він був заснований під егідою австрійської імператриці Марії-Терезії, щоб замінити Королівський герцогський театр, який був зруйнований пожежею 26 лютого 1776 і до цього вважався будинком оперного театру в Мілані.

Назва «Ла Скала» походить від церкви Санта Марія алла Скала, яка раніше стояла на тому ж місці. Ця церква була названа на честь засновниці Беатріче делла Скала зі знатного роду делла Скала у Вероні. Цікаво, що під час розкопки майданчика для будівництва театру була знайдена велика мармурова брила, на якій був зображений Пілад – знаменитий мім Стародавнього Риму. Це було сприйнято як добрий знак.

Кінні турніри, азартні ігри і ложе для буржуазії, – «Ла Скала» XІХ століття

В XІХ столітті в театрі кожне ложе належало одній з дворянських і буржуазних сімей. Їм було дозволено прикрашати й оформляти ложе відповідно до своїх особистих смаків; вони також могли здавати їх в оренду, продавати або заповідати.

У 1816 році «Ла Скалу» відвідав Стендаль, доказом чого є запис у його щоденнику:

25 сентября 1816 года. Спешу в этот первый в мире театр (Скала): там все еще идет Testa di bronzo (Бронзовая голова), и я могу полностью насладиться спектаклем. Театр этот дышит величием и роскошью: здесь каждую минуту видишь не менее ста рядовых певцов или статистов, одетых так, как во Франции одевают актеров на первых ролях. Для одного из последних балетов сшито было сто восемьдесят пять костюмов из бархата и атласа. Затраты огромные. Театр Скала – это салон, где бывает весь город. Люди из общества встречаются лишь там: открытых приемов в частных домах не бывает. «Увидимся в Скала», – говорят друг другу, назначая свидание по любому поводу…

26 сентября 1816 года. Выхожу из Скала. Ей-богу, восторг мой нисколько не уменьшается. Я считаю Скала первым в мире театром, ибо его музыка доставляет больше всего удовольствия. В зале нет ни одной лампы: он освещен лишь отраженным от декораций светом. Даже вообразить невозможно что-либо более величественное, более роскошное, более впечатляющее, чем все его архитектурные формы. Сегодня вечером одиннадцать раз меняли декорации…

Інтер'єр «Ла Скали» у 1900 роках

Місця в ложах були рухливими, і глядачам доводилося наймати їх, якщо вони хотіли сісти. Причиною цього було те, що на сцені «Ла Скала» ставилися не лише опери, а й драматичні вистави, проводилися бали місцевої аристократії, маскаради і навіть виступали заїжджі тореро. У коридорах «Ла Скала» було звичайною справою грати в азартні ігри. Публіка на таких заходах була відповідна: крім поціновувачів мистецтва, в залі знаходилися картярі і гуляки. Одним з видатних гостей за столами рулетки був письменник Алессандро Мандзоні.

Цілковито протилежним враженням Стендаля була думка англійської письменниці Мері Шеллі (автор книги «Франкенштейн, або Сучасний Прометей»), яка відвідала «Ла Скалу» на 24 роки пізніше – у вересні 1840.

«Ла Скала» не совсем хорош для истинного любителя музыки, несмотря на то, что этот театр универсальный музыкальный салон, где собирается весь Милан, он также является и торговой площадкой, где продают лошадей и скот, причём «торговые» обсуждения порой так громки, что заглушают музыку.

«Ла Скала» у ХІХ столітті

Критика і скандальні історії «Ла Скали»

«Ла Скала» має місця високо в балюстрадах, відомих як «лоджіон». Вони були для менш багатих покровителів і сприяли розширенню популярності опери. Протягом століть перемога над лоджією стала життєво важливою для виконавців. Їхня думка дійсно мало значення і отримання схвалення лоджіоністов було відоме як «бойове хрещення».

У 1839 році Верді успішно дебютував в «Ла Скала». Але він був незадоволений тим, як поставили його «Жанну д'Арк», вважав постановку «ганьбою», розірвав з театром контракт, грюкнув дверима і пішов. Після цього він забороняв ставити свої шедеври на сцені «Ла Скали», хоча щось з його творів часом гралося оркестром. Однак, 25 травня 1874 року Верді продирижировал «Реквієм», а в 1886 повідомив, що прем'єру опери «Отелло» він збирається провести на сцені театру.

Публіка «Ла Скали» може дощенту розкритикувати співака, навіть якщо він є оперною зіркою! Таке сталося з тенором Роберто Аланья, його «зафукали», коли співак співав на сцені в опері Верді «Аїда».

У 1904 році «Мадам Батерфляй» Пуччіні на прем'єрі отримала такий поганий прийом, що була виключена з репертуару театру більш ніж на двадцять років!

Не менш скандальна історія сталася під час виконанні «Турандот» – опери, яку Пуччіні так і не встиг закінчити. На прем'єрі в «Ла Скала» оперою диригував Тосканіні. Дійшовши до моменту, де написана Пуччіні партитура закінчилася, великий диригент поклав свою паличку – і оркестр відразу замовк. Тосканіні повернувся до глядачів і вимовив: «Тут опера скінчилася. Маестро помер», після чого вийшов із залу.

Артуро Тосканіні – один з найголовніших диригентів «Ла Скали»

Він встав за диригентський пульт у 20 років. Уже в цьому віці юний диригент був геніальним. Під час свого першого виступу Тосканіні отримав бурхливі оплески захоплених слухачів.

Будучи диригентом, він встановив свої правила. Першим нововведенням стала головна завіса. Він наказав піднімати завіси не доверху, а розсовувати у різні сторони, мотивуючи це тим, що коли завіса злітає, глядачі споглядають тільки ноги і лише потім бачать учасників вистави повністю. Він наполіг на створенні оркестрової ями (також відомої як «містична прірва», що займає площу 110 м2), а також на впровадженні тьмяного світла в глядацькій залі під час виступів і заборону на біс. Також після свого приходу він скасував одноактний балет перед кожною оперою.

Правила поширилися і на глядачів. Дами, які приходили в капелюхах, повинні були залишати їх в гардеробі, щоб не загороджувати огляд іншим глядачам.

7 цікавих фактів про «Ла Скалу»

1. Довжина будівлі театру становила 100 м, ширина – 38 м. Посередині фасаду був зведений портал, через який заїжджали карети.

2. Коли в Мілані з'явилося електричне освітлення, першою громадською будівлею, освітленою компанією Edison, була «Ла Скала» в 1883 році. Центральна велика люстра зробила це, завдяки своїм 383 лампочкам. Люстра, яку ми бачимо сьогодні, є точною копією оригіналу, який був знищений під час повітряного нападу 15 серпня 1943 року.

3. Глядацька зала виконана у формі підкови. У її конструкції вперше застосовувалися оптичні закони. Завдяки цьому голос виконавців чути в будь-якій точці.

4. Сцена може повертатися, підніматися і опускатися, але досі це, як і під час перших вистав, робиться власноруч, тому там працюють 18 співробітників, що призводять сцену в рух.

5. Відомі оперні співачки – Марія Каллас і Рената Тібальді – ознаменували двадцяте століття суперництвом в боротьбі за звання прими. Після виконання Каллас у п'ятдесят п'ятому році провідної партії в опері Верді «Травіата», співачка стає обличчям театру.

6. На сцені Ла Скала виступало багато відомих українських оперних співаків: Соломія Крушельницька, Євгенія Зарицька, Віктор Лук'янець, Лев Сибіряков та Марія Стефанюк.

7. Кращі футбольні нагороди FIFA 2018/19 проходили в Ла Скала.

Фото з блогу Stella Mikhailova

Що потрібно знати про відвідування театру?

Новий сезон театру відкривається 7 грудня на день Святого Амвросія, покровителя Мілану. Це єдиний день, коли квитки коштують 2000 євро. Треба пам'ятати, що чоловіків можуть не пустити без темного костюму в день прем'єри, в усі інші дні правила вимагають піджака і краватки. Всі мобільні телефони і фотоапарати здають в гардероб.

Щодня відвідувачів театру обслуговує 1400 осіб. Вирішивши відвідати «Ла Скала» вперше, необхідно знати деякі нюанси. Зона партеру вважається найпрестижнішою і найдорожчою. Також вважаються хорошими місцями на галереї 1 – тут прекрасний огляд і гідний звук. Купуючи квиток в ложі, не варто брати номери 3, 4, 5. Вони розташовані так, що вистави практично не видно, адже весь огляд закривають люди, які сидять на 1, 2 номерах.

Збираючись відвідати міланську оперу, потрібно подбати про свій зовнішній вигляд. Жінкам краще одягатися в скромні вечірні сукні. Глибоке декольте, занадто відкриті плечі і ноги неприпустимі. У виборі взуття краще віддати перевагу закритим туфлям на каблуках, ніж босоніжкам. Чоловікам необхідно одягти чорний костюм, білу сорочку, метелика або краватку. Така форма одягу обов'язкова для людей, які придбали дорогі квитки в партер, також дрес-код поширюється на три рівні балконів. Якщо куплені дешевші місця – на гальорці, вимоги до зовнішнього вигляду не настільки суворі. Чоловіки можуть одягнути штани і сорочку, а жінки – спідницю з блузкою або сукню.

Читай також:

Театр Одеон – мистецька перлина Франції

Королівський театр Ковент-Гарден, або Royal Opera House

Слон, коні та непрофесійні актори: історія та модерність Бургтеатру

Театральні прем'єри

Події

З нагоди 100-річчя Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

Один Палац – 3 дні – 5 напрямків мистецтва – 15 подій.

5 театрів покажуть свої вистави у Білій Церкві

Покази вистав та зустрічі з грузинськими режисерами в режимі онлайн від Theatre.love

Онлайн-покази вистав, майстер-класи, лекції, – програма фестивалю на вихідні 29-30 травня

VIII Міжнародний театральний фестиваль Чехов-фест 2020

Вас може зацікавити

«При надії»... на щастя?