З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ігор Качур: «Якби я лікував людей, то робив би це жартами, приколами, хохмами»
328
0
0

Ігор Качур: «Якби я лікував людей, то робив би це жартами, приколами, хохмами»

Ігор Качур про акторську діяльність, новий досвід у продюсерській сфері та кінопроєкт «Вірити»

Більш ніж пів року у театрі «Актор» йде моновистава «Качур. Контрабас». Сьогодні актор Ігор Качур поєднує не лише акторську діяльність в театрі «Актор», театрі на Печерську та Дикому театрі, але й став продюсером кінопроєкту «Вірити». Про акторську діяльність, нову роль продюсера та кінопроєкт «Вірити» в інтерв'ю для Theatre.love.

- Минулого разу ми оминули питання, як ви стали актором, тому розкажіть цю історію.

Взагалі я збирався вступати у медінститут, так як у мене всі рідні – лікарі і я теж хотів ним бути, і вони навіть прийняли мої документи, але, коли я проходив повз університет Карпенко-Карого, то я задумався і спробував себе у творчому конкурсі. І так вийшло, що я вступив на факультет народної медицини, на журналістику в НАУ і на актора театру і кіно в Карпенка. Було дуже складно тоді вирішити і я думаю, що лише у дорослому віці людина насправді розуміє, ким вона хоче бути. Якби я пішов на журналістику, я б не вчився, бо не можу всидіти на місці; якби я лікував людей, то робив би це жартами, приколами, хохмами. А так я обрав акторський і не шкодую про це.

- Три слова, якими можете себе охарактеризувати?

Відповідальний, веселий, можливо, працьовитий.

- Уже майже півроку на сцені театру «Актор» йде ваша моновистава «Качур. Контрабас», як успіхи?

Фото з вистави «Качур. Контрабас»

Ой, прем’єра була дуже складна як фізично, так і морально, але тим, що відбувається зараз, я задоволений. На виставу приходила Руслана Писанка за моїм запрошенням і навіть залишила фідбек на фейсбуці. Я вірю в те, що вистава розростеться, що будуть аншлаги, що треба буде купувати квитки ледве не за два місяці, і я зроблю все для цього. Я, до речі, заходив на ваш сайт theatre.love і був здивований, що більшість відгуків до вистави – позитивні, що у 90% оцінили акторську гру, що повірили мені. Такі фідбеки надзвичайно приємні.

- Чи змінює актора участь у моновиставі? Що змінилося у вас?

Змінює, напевно, але це моє. Я ж молодий актор, у народних артистів, можливо, все інакше у моновиставах. Зараз я безпосередньо перед собою роблю певний звіт: що я зробив, що я повинен зробити, на чому не потрібно зупинятися, що треба викинути. Я завжди згадую собі «Контрабас» і думаю, що це дуже крутий виклик, і я радий, що не сказав тоді «Ні». Я став сильнішим, зміцнів і зрозумів, що мені не страшні якісь інші речі.

- Чи готуються ще якісь театральні прем’єри за вашої участі?

У театрі «Актор» поки не заплановано прем’єр зі мною, але зараз мене вводитимуть в прекрасну виставу «Бог різанини» в театрі на Печерську. Тому для мене це прем’єра. Я чув дуже багато позитивних відгуків про цю виставу, потім подивився її, почитав п’єсу і мені дуже сподобалося, тому я погодився на пропозицію від режисерки цієї вистави Ольги Ларіної і дуже їй вдячний за запрошення.

Фото з вистави «Бог різанини»

- З ким із театральних діячів ви б хотіли попрацювати?

Я б дуже хотів попрацювати зі Стасом Жирковим, я бачив деякі його вистави і вони одні з моїх улюблених – «Любов людей», що вже не йде, і «Потрібні брехуни» в Молодому театрі. Всі, хто з ним працював, казали, що дуже космічна людина. Я б хотів, щоб він витягнув з мене те, що я сам досі не показував.

- Сьогодні, крім того, що ви є актором, ви стали продюсером кінопроєкту «Вірити», розкажіть про нього.

Замовник і виробник фільму – канал «EWTN», який і дав нам ідею проєкту «Вірити» Проєкт готуємо понад рік, вже тричі переписували сценарій, але на сьогоднішній день у нас зібралася дуже крута команда. Доля звела нас з Сергієм Бурковським – оператором фільму. Ми з ним не були знайомі особисто, але він був у мене в друзях в фейсбуці, час від часу я бачив, що він робить публікації, пов’язані зі зйомками, і вирішив йому написати і він погодився. І це найкрутіший оператор-постановник, якби не він – ми б не реалізували цей проєкт.

У фільмі ми висвітлюємо три періоди: 1920-ті рр, 1938-мі рр, 1953-ті рр. Це історія про звичайну сім’ю, звичайного чоловіка, який має дітей, дружину, свою хату. Вони живуть в селі, як і безліч тодішніх українців, мають свій город, працюють, ходять до церкви і вірять в Бога, а коли в 30-тих роках комуністи прийшли на територію України, вони почали винищувати церкви та всіх вірян, а священиків розстрілювали і вбивали. Тому кіно так і називається «Вірити» і буде в пам'ять про тих, хто віддав своє життя за віру.

Команда кінопроєкту «Вірити»

- Розкажіть про акторів цього кінопроєкту.

Ми не робили загальний кастинг на весь фільм, щоб більше зробити акцент на акторах, які потрібні для перших знімальних днів, а вже потім будемо докастинговувати. Основна історія тримається на трьох головних акторах – Володимира Кокотунова, Анатолія Ященко та Дмитра Вівчарюка.

Володимир Кокотунов грає начальника концлагеря, який всіх винищує. Це антиперсонаж, уособлення всієї комуністичної влади, терору. Він – не просто типаж для цієї ролі, він володіє фактурою, талантом та має неймовірну акторську силу. Навіть генеральні продюсери сказали «Вау».

Анатолій Ященко грає священика. У нього дуже цікава фактура і, мабуть, не кожен відразу побачив би у ньому священика. Але у нього настільки добрі очі, ти з ним спілкуєшся і від нього випромінюється така доброта і магія, що за ним хочеться спостерігати. І це я вже не кажу про його заслуги, талант,

І нарешті Дмитро Вівчарюк, який грає головну роль – простого селянина Петра, який ходив допомагати в церкву і за це його відправили на Соловки, де він провів більше 30 років. Тобто він все життя поклав за свою віру і у нього постійно іде боротьба: то він ненавидить цього священика, бо це через нього все так склалося, то він намагається його зрозуміти. Цікава роль і я впевнений, що він впорається.

Кадр з кінофільму «Вірити»

- Чому ви обрали обрали роль продюсера у цьому проєкті? Що входить у ваші обов’язки?

Взагалі я мав бути режисером фільму, а нинішній режисер Артем Шемет – продюсером (як це і було до цього в інших проєктах), але на етапі підготовки ми багато дискутували і вирішили помінятися ролями, адже Артем нещодавно відзняв неймовірне тревел-шоу. І хоч це буде його дебют повнометражного фільм, але я знав, що він це зробить класно. Він повністю віддає всього себе зйомці фільму і запалює усю команду.

Я відповідаю за організацію процесу. Наприклад, ми проводимо кастинги: потрібно його організувати, знайти локацію, акторів, вирішити з режисером, кого він хоче бачити на пробах. Потім весь контент проєкту звісно не я роблю, але я контролюю людей, які цим займаються. Ми з режисером вирішили ламати стереотипи і показувати бекстейдж не після зйомок, а під час підготовки фільму. Також я поставив собі завдання знаходити партнерів, які допомагатимуть у створенні кіно.

- Досвід актора допомагає чи заважає в продюсерській сфері?

Перш ніж взятися за режисуру чи продюсерство, я був актором, але все одно зі сторони намагався дивитися: на що знімають, яка камера, як працює, а чому вона так це робить, а яка задача продюсера тощо. Ти дивишся на те, як працюють продюсери, які вони беруть напрямки. Тому досвід актора допомагає, адже ти маєш можливість піддивитися трішки з-за куліс.

- Не боїтеся, що ваша продюсерська діяльність може нашкодити акторській кар’єрі?

Ні. Якщо я люблю знімати та робити кіно, я не можу відмовитися від цього. Це як хобі. Якщо ти максимально позиціонуєш себе як актор: але при цьому кажеш, що ти ще й продюсер і режисер, то, з одного боку, це розширює межі, а з іншого – люди вважатимуть, що ти зайнятий, і надходитиме менше пропозицій. Трішки боюся, що люди почнуть сприймати мене не як актора.

- Після того, як ви стали продюсером, чи нема у вас свого погляду на просування вистави «Качур. Контрабас»?

Що ви! Слава Жила вміє робити дуже крутий піар в театральній сфері. Мені здається, в Україні він – найкращий. Ми деколи проводимо міні-зустрічі і спілкуємося, як нам цей проєкт розкручувати і як діяти. Я пропоную якісь ідеї і він дуже багато підтримує їх, адже це наша спільна історія і все впливає на те, що вистава змінюється, росте.

- І нарешті, на коли запланована прем’єра фільму «Вірити»?

29 січня у нас відбувся перший знімальний день, за традицією розбили тарілку і до кінця літа повинні завершити зйомки фільм, а далі будемо дивитися, як режисер встигне все зробити. Сподіваюся, що у листопаді-грудні випустимо фільм або вже навесні 2021 року.

Інтерв'ю: Альона Ярушевська

Читай також: інтерв'ю з Ігорем Качуром про моновиставу «Качур.Контрабас», рецензія на виставу «Качур. Контрабас», інтерв'ю з Дар'єю Петрожицькою.

Особистості

«Настю, заспокойся, ти все зможеш. Просто займайся своєю улюбленою справою!»

Мені подобається відкривати для себе нові кіно таємниці, рости саме в кіно і бачити свій розвиток,...

У липні я стала режисеркою-постановницею у Київському академічному театрі ляльок і вже поставила...

До Дня народження Богдана Сильвестровича Ступки

Вова Лерт – режисер, який знімає голлівудське кіно в Україні. Кінорежисер, сценарист, випускник...

Я пишу для всіх. Про всіх нас для всіх нас. Найчастіше з іронією, посмішкою і надією.

Вас може зацікавити