Головне – дочекатися тістечка!
Порожня сцена, з декорацій лише червоні стільці, червоний стіл, піаніно у кутку та екран, де демонструються кадри зі старих американських фільмів і хроніки. Це те, що бачать глядачі на початку вистави. Потім ми знайомимося з акторами – «золотим складом» Театр драми і комедії на лівому березі та представником наймолодшого покоління, який виконує відразу кілька ролей. Згодом на сцені з’являється ще й стійка з мікрофоном – режисерський хід, аби підкреслити значущі моменти вистави.
Про що вистава? Про життя і смерть, про віддану любов і зраду, про випробування, про вибір, про спогади. Кожен чи майже кожен може знайти щось близьке саме для себе. Сюжет вистави не є цілісним. Це п'ять самостійних новел-історій, кожна з яких зі своїм особливим настроєм. Особисто на мене найбільше справили враження дві новели – про Самуїла та Пола-Пауля і про Джулію та Артура, не тільки завдяки сюжету, але й завдяки блискучій грі акторів: Володимира Задніпровського, Віктора Жданова та Олега Стефана. Певним катарсисом став останній епізод (новела) про подружню пару, у багатьох глядачів я бачила сльози, цю новелу обговорювали кілька глядачок, коли виходили з театру. Мабуть, то найвища оцінка виставі.
Уся вистава була надзвичайно емоційною, зворушливою, по-доброму сентиментальною. У певних епізодах було смішно до сліз, але згодом на очах глядачів виблискували сльози смутку і співчуття. За час вистави глядачі переживали радість, емпатію, співчуття, смуток, подив, а хтось, мабуть, навіть злість принаймні на одного з героїв. Після перегляду залишається настрій роздумів про життя та його швидкоплинність, про те, що треба цінувати кожну мить (банально, але це так!). Як каже один з героїв: «Жити, щоб жити!». Я порадила б піти на «Альбатросів» зрілим людям, які вже замислюються над сенсом життя і розуміють, що життя кінечне. Ніколи не пораджу глядачам, які хочуть просто розважитись. Вистава не для них.
Чому у назві фраза «Головне – дочекатися тістечка!», ви зрозумієте, якщо подивитесь «Альбатросів». Власне, у виставі закладена відповідь й на питання про її назву. Зустріч з корифеями театру, які задіяні у виставі за п’єсою Ф. Строппеля у постановці Стаса Жиркова, не залишить вас байдужими!
Волонтерка проєкту Theatre.love Бульбенюк Світлана
Читай також, як відкрили нові сезони театри Києва:
Театр на лівому березі відкриває 44-й театральний сезон
43 сезон Молодого театру – сезон змін та оновлень
Сезон близьких та далеких: «Ми більше ніж родичі чи твоя родина – ми твій театр»
