Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»
105
0
0

Друге дихання фестивалю «Homo Ludens»

З 5 по 13 жовтня у Миколаєві проходив театральний фестиваль «Homo Ludens». Новий спецрепортаж про захід, учасників та переможців!

На сцені Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру з 5 по 13 жовтня вдруге проходив відкритий театральний фестиваль «Homo Ludens» – «людина, що грає», хоча фестивалю вже більше 10 років. Цього разу він був приурочено до 85 річчя від дня заснування Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру.

Чудова ініціатива заявити про себе Миколаєву і скласти конкуренцію іншому південному театральному фестивалю «Мельпомена таврії». Адже на фестивалі грали не тільки українські театри, а й іноземні колективи, яких в наступному році обіцяють ще більше. Також це засіб виховання глядача, саме на фестивалі глядач бачить різноманіття авторів, постанов і виконання. Є можливість вийти за рамки того, до чого звикли люди.

В Миколаєві доволі консервативний глядач, який ще з острахом сприймає щось нове. Тому завдяки фестивалю, театр може побачити на що можна ставити акценти і в якому напрямку розвиватися. Що важливо експериментувати і не боятися ставити українські, сучасні, гостро соціальні чи інклюзивні вистави. Намагатися орієнтуватися також на молодь. Треба прививати молоді смак на мистецтво та заохочувати до культурних заходів.

Учасники фестивалю протягом тижня, на малій та основній сцені, ділилися з глядачами неймовірними емоціями. Можна було споглядати по три вистави на день. Квитки було складно дістати, особливо на малу сцену. Такий ажіотаж викликав питання: чому Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії не бере участь у фестивалі, і не підтримує таку ініціативу своїх колег, можливо разом їм вдалося б ще більше зробити для розвитку фестивалю.

Свої роботи миколаївським поціновувачам театрального мистецтва грали актори з різних міст і країн. Викликало здивування, що лише мало театрів із столиці приймало участь. Що стосується програми, нажаль, вдалося відвідати лише декілька вистав із запропонованих, хоча бажання попасти було на всі вистави.

Фото з вистави «Солодка Даруся» Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка

Тепер безпосередньо про учасників і нагороди:

Гран-прі фестивалю отримав Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка за виставу «Солодка Даруся» М. Матіос, а журналістська експертна рада відзначила, як краща вистава великої сцени, і з цим важко не погодитись. На мій погляд, такі вистави мають дивитися всі без виключення. Підіймаються актуальні і болючі теми для нашої держави. І за допомогою талановитої гри розкрити серця людей і заохотити їх до мислення та живої дискусії.

У номінації «Приз глядацьких симпатій» відзначили виставу «Однокласники» Дніпровського драматичного молодіжного театру Віримо!», постановка не виводить глядача на ту емоцію, яка має бути. Показані реальні історичні події, які мало кого залишать байдужими і актори грали на нерві за що і отримали від експертної ради номінацію за «Кращий акторський ансамбль», а от постановка (музичний супровід, відображення подій) доволі слабка.

Краща вистава малої сцени за рішенням всіх експертів – «Старики» Одеської театральної лабораторії «Театр на Чайній». Нічого зайвого. Молодим і талановитим акторам не потрібно було багато декорацій, костюмів, музики чи гриму, щоб передати вік свого персонажу і атмосферу. Вони просто прожили життя свого персонажа. В цій постановці особливу увагу звернула на ліхтар, який теж грає свою роль для глядача і відображає певні емоції. Під час перегляду щемило в серці, тому після вистави всі почали дзвонити своїм близьким.

Кращою виставою великої сцени визнали «Звірячі історії» Творчого об’єднання «ТЕАТР 19» м. Харків – не зовсім згодна з цим рішенням, тому що були сильніші емоційні постановки. Це легка смішна історія для відпочинку, яка показує через звірів характери людей. Відіграно чудову, але в постановці не все грає і пов’язано між собою, тому після перегляду залишилися питання без відповідей.

Викликало подив, що у номінації «За оригінальність рішення» відзначили виставу «Каліка з остова Інішмаан» М. МакДонаха Херсонського обласного академічного музично – драматичного театру ім. М. Куліша. Безумовно це оригінально, і зовсім не те, що звик бачити пересічний глядач, але чому журі не оцінило цю виставу, це дійсно питання без відповіді. Це одна з найсильніших вистав даного фестивалю. Вона підіймає гострі теми, можливо це і налякало глядача. Саме під час цієї постановки цікаво було споглядати реакцію глядачів. Звідусіль були здивовано-нервові звуки, бо люди не звикли до чогось нового, не готові виходити із зони комфорту. Але вихід за межі,це і є розвиток. Тому бажаю і фестивалю і Миколаївському театру більше таких вистав, щоб було чим здивувати.

Бажаю фестивалю набирати обертів і розвиватися, та спонукати своїх глядачів до нового і неосяжного світу театрального мистецтва.

Волонтерка проекту Theatre.love Яна Ягніченко.

Вас може зацікавити