З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Доріан Ґрей. Дві сторони однієї душі в Національній опереті України
232
0
0

Доріан Ґрей. Дві сторони однієї душі в Національній опереті України

19 травня відбувся перший показ у рамках п'ятиденного прем’єрного марафону мюзиклу «Доріан Ґрей». Варто сказати, що прем’єра Київського театру оперети – перша постановка єдиного роману Оскара Вайльда у жанрі мюзиклу.

Безіл Голуорд – це я, яким я себе уявляю.
Лорд Генрі – це я, яким мене бачить світ.
Доріан Грей – це я, який би я хотів бути, можливо, за іншого часу.

Оскар Вайльд

У 1990 році композитор Матяш Варконі і автори лібрето Ач Янош і Гунар Браунке перетворили цю містичну історію з її дикими пристрастями і бурхливою чуттєвістю на несамовитий мюзикл. Сам композитор в одному з інтерв'ю розповідав, що серед англійців постановка мала резонанс: деякі були обурені тим, що зробили з їх Оскаром Вайльдом, коли інші були в захваті від того, наскільки інакше угорці бачать цей світ.

Понад 130 років роман великого Оскара Вайльда не дає спокою нікому. Чотири роки тому мені вдалося почути цю чудову музику в Будапешті в Національному театрі оперети й мюзиклу на відкритті сцени Імре Кальмана. Тоді ми з головним балетмейстером нашого театру Вадимом Прокопенком сказали, що цей твір має бути і в нашому театрі

Богдан Струтинський, художній керівник постановки,
генеральний директор-художній керівник Національної оперети України

То чому ж «Доріан Ґрей» з’явився на сцені Київського театру оперети лише через 4 роки? Прем’єра мюзиклу була запланована ще минулого року, але, у зв’язку зі всесвітньою пандемією COVID-19, відбутися вона змогла лише у цьому році. Довгий шлях очікування через постійне перенесення прем’єри пройшли глядачі, але ще довшим він виявився для творців вистави. Адже після того, Як Богдан Дмитрович побачив цей мюзикл в Будапешті, він зрозумів, що для втілення його на сцені театру оперети потрібно переобладнати планшет сцени та встановити обертальне коло. Плани перебудови сцени збіглися з масштабною реконструкцією глядацької зали. І вже 19 травня відбувся перший показ у рамках п'ятиденного прем’єрного марафону мюзиклу «Доріан Ґрей». Варто сказати, що прем’єра Київського театру оперети – перша постановка єдиного роману Оскара Вайльда у жанрі мюзиклу..

Підходити до цієї вистави за канонами розвитку чи традицій жанру оперети кардинально неможливо. Я це зрозумів, коли був у Дубліні у музеї самого Оскара Вайльда. Я зрозумів, що це людина з величезним полем фантазії, це людина-мода, людина, яка випромінювала новаторство в усьому

Богдан Струтинський

Мюзикл має кільцеве обрамлення, адже розпочинається і закінчується історією Генрі Уоттона (Арсен Курбанов): спочатку розлючений натовп переслідує Генрі, щоб вигнати розпусника, а в кінці Королева Британія засуджує його до довічного вигнання за непристойну поведінку і паплюження Великої Британії. Досить цікавим є введення в мюзикл героїні Королеви Британії, роль якої виконувала Ганна Довбня. Саме вона називає себе «матір’ю» лорда Генрі Уоттона, а сцена вигнання нагадує про історію з першою публікацією роману «Портрет Доріана Ґрея» на сторінках журналу «Lippincott's Monthly Magazine» та його засудження британськими літературними критиками через аморальність, або ж може бути алюзією на період життя самого Оскара Вайльда та його вигнання після ув’язнення. Ще однією символічною роллю, яку вводять творці вистави, є Віщунка (Соломія Приймак), яка з’являється у сценах, де герої просять про допомогу у темних сил. І не дивно, адже саме ця героїня пророкує смерть.

Це проєкт про душу, коли людина, яка має чисті помисли, може бути затягнута в якусь іншу історію. І якщо не боротися і не відстоювати свою душу, то вона може її продати і кінець кінцем самознищиться. З іншої сторони, це проєкт про загравання з потойбічним світом, що прописано навіть в музиці і введені нові персонажі паном Варконі, яких в романі немає

Богдан Струтинський

І справді, якщо абстрагуватися від сюжету, то погоджуся з Богданом Дмитровичем, що це історія про душу, але насамперед загублену, про людину, яка втратила себе у цьому світі, яка лише здається вільною, а насправді не може протистояти викликам та стає залежною від спокус сучасного світу, суспільства та навіть себе самого. Попри те, що «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайльда був написаний 131 рік тому, творці вистави зуміли наблизити його до сьогодення, додавши соціальну складову постановці своїми міркуваннями про фемінізм, ЛГБТ-спільноти, алкогольну та наркозалежність.

Зворушливою для глядачів зі сцени звучить тема батьків та дітей у виконанні Тамари Ходакової (Місіс Вейн, мати Сибіл) та її сценічних дітей Тетяни Дідух (Сибіл Вейн) та Петра Челялі (Джеймс Вейн). «Джеймс, твій старший брат, в дорогу хоче вже відправлятися, я вночі молюся Богу, щоб зберіг моє дитя, море кличе хлопчика на довгі місяці й роки, Джеймс тепер мене полишає і покинути хочеш ти»…» І якщо в романі Оскара Вайльда материнська лінія не доведена до кінця і ми можемо лише додумати, як переживала втрату доньки мати, то творці вистави пронизують серця глядачів сценою божевілля Місіс Вейн з немовлям.

Угорський композитор в музику вніс свої особливості щодо ритміки, є полідинамізм, ви почуєте елементи сонористики. Дуже багато швидких змін ритмів і змінних метрів, з чим раніше в театрі не зіштовхувалися. Композитор зробив адаптування під наш склад оркестру і безумовно це кращі традиції мюзиклу, коли весь текст прописаний в партитурі. Тобто немає окремого тексту, який звучить без музичного супроводу. Музика завжди передає стан героя і максимально адаптує глядача зі сцени в сцену. В цьому, напевне, і є складність прочитання цього твору, тому що він цільний від початку і до кінця.

Сергій Дідок, диригент-постановник

Окремої уваги варта сценографія мюзиклу. Основний образ вистави – це величезна рама-монстр, в якій знаходиться цей портрет. Це рама, яка тримає всі доблесті та гріхопадіння Доріана. Як вже було сказано на початку, спеціально для вистави було встановлено обертальне коло. З однієї сторони, ми бачимо студію Безіла Голлуорда (Михайло Гуменний-Петрівський), де вперше ми зустрічаємо Доріана Ґрея (Олексій Кириллов), ще з чистими помислами та незаплямованою репутацією, знайомимося з Сибіл Вейн, стаємо свідками першого кохання... Саме тут спілкується Доріан зі своїм портретом, божеволіє мати і страждає душа Сибіл. Інша сторона є «темною», саме з неї починається мюзикл переслідуванням натовпом Генрі Уоттона, що вже передбачає фатальний кінець героїв мюзиклу. Саме на цій стороні відбувається розпуста, пияцтво та смерть. Дві сторони обертального кола характеризують не лише події, які відбуваються, але й самих героїв мюзиклу – жоден з них не є представником лише «світлої» чи «темної» сторони. Таким чином творці вистави показують різнобічність душі персонажів.

Про художнє оформлення костюмів розповіла під час прес-конференції художниця з костюмів Алія Меженіна:

Саме в цьому театрі була можливість створити саме такі костюми, де 60% тканин – авторські, яких не побачите в крамницях, ми їх створювали. Основою є двосторонні костюми як дві сторони душі. Кожен артист має свій орнамент, кожен артист несе свій код і картину

Постановка знайде відгук не лише у поціновувачів творчості англійського письменника, але й кожен глядач отримає насолоду на всіх рівнях органів чуття, адже «Доріан Ґрей» – це історія, яка не втрачає актуальності; це мюзикл з притаманними особливостями естетизму – символікою, музикою, доскональністю у голосі, рухах та художньому вирішенні. І як казав Оскар Вайльд: «Глядача, а не життя — ось що відображає мистецтво».

Ярушевська Альона

Вас може зацікавити

Старі сюжети, Нові Шрами