З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги
394
0
0

Дисипативна система, яка прямує до стану рівноваги

Театр «Золоті ворота» досліджує під мікроскопом шпарини людської душі.

Прем’єра від театру «Золоті ворота» «Родина патологоанатома Людмили» – вистава, яка лишає післясмак недосказаності, щоб глядач міг замислитися, провести самоаналіз, проявити свою фантазію.

У житті спочатку відбувається дія, а вже потім настають наслідки. А в цій постановці можна спочатку побачити ті самі наслідки, а вже потім проаналізувати дії, які призвели до таких наслідків, тим самим режисер дає можливість хоч щось змінити. На перший погляд, все досить заплутано, та в кінці третьої години вистави все стає абсолютно логічним та кубик Рубіка склався. А ті самі наслідки досліджені патологоанатомом.

Ця вистава про одну родину, як маленький соціум. Маленькі проблеми однієї системи мають глобальний вплив на зовсім іншу систему, які, на перший погляд, нічим прямо не пов’язані між собою. «Пророцтво: Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас», – Едвард Лоренц, саме ці слова для мене найкраще описують виставу.

У цю працю свій немаленький внесок зробили актори і не тільки грою, а своїми думками, вони дозволили себе дослідити в процесі репетицій. Актори тісно переплітаються зі своїми героями, їх вихід із ролі не руйнує загальну картинку, бо такі дії все одно продовжують розкривати проблематику сюжету. Богдан Буйлук зізнався, що важко показати себе на сцені, навіть якщо це якісь дуже прості речі. Монологи виводять глядача на потрібну емоцію та необхідний рівень довіри, що спонукає поділитися своїми почуттями безпосередньо на виставі. Після такої відвертості може плакати вся зала, а ваші рідні, як мінімум, будуть здивовані.

Чи легко дати відчути рідним, що любиш їх? Як відчути ніжність почуттів, при цьому не зробивши нікому боляче? Ці питання будуть переслідувати після вистави.

Доволі важко, особливо в родині, коли любов приймає буденну форму, в якій немає нічого особливого, а її загострення відбувається в якісь пікові моменти: страху втрати чи душевного болю. Хтось може запитати: яка різниця? І тут вже пробиваються більш глобальні соціальні питання сьогодення, які проектуються вже на всю країну.

Персонаж Інни Скорини-Калаби, який не міг віднайти своє я та кидався в різні сторони, виглядав доволі комічно. Але ж в житті все так само, просто ми не бачимо себе зі сторони. Саме цей майстер пікапу, який зацікавлює словами: дюраль та даріол; та вчителька в’єтнамських танців має свій вплив на інших героїв, хоча цього і не помітно. Так, все переплітається в житті, тому важливо слідкувати за всім, щоб не заплутатись.

Протягом вистави неодноразово звучать слова, що в цій сім’ї прийнято все доїдати. Та ця фраза має дуже глобальне значення. Жити з чоловіком, якого не кохаєш, вчитися без задоволення і тому подібне. Вистава вчить перестати доїдати все, тобто не примушувати себе до того, що не подобається та робить тебе черствим та нещасливим, що і притуплює кохання в тобі.

Ця вистава має розворушити глядача, щоб він зміг відкопати своє кохання до життя із нетрів своєї душі.

Волонтерка проєкту Theatre.love Яна Ягніченко

Фото: Олексій Товпига

Читай також: інтерв'ю з художньою керівницею театру «Золоті ворота», рецензія на прем'єру «13 перших правил» від театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, спецпроєкт до дня закоханих.