Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса
76
0
0

Абсолютна пітьма глядацького залу, або «Кабаре Бухенвальд» у Театрі Курбаса

Рецензія волонтерки Theatre.love на прем'єру «Кабаре Бухенвальд» від львівського театру імені Леся Курбаса

Якщо маєте несамовите бажання заглянути за лаштунки спокусливо оголеного кабаре жіночої душі – вам обов’язково варто відвідати прем’єру «Кабаре Бухенвальд» Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, режисером-постановником якої є Володимир Кучинський. До слова, автором п’єси є КЛІМ (Володимир Клименко).

Сюжет розгортається у двох актах з перервою, які в сумі тривають дві години та десять хвилин. Протягом цього часу акторка веде монолог, спершу про себе – актрису, а потім про себе – жінку. Перший акт має більш філософське забарвлення, у ньому йдеться про професію акторки, відвідувачів кабаре, про їх мрії, бажання та дійсність. Виглядає все як потік свідомості, думки вголос, що лунають безперервно, часом важко вловити нитку логіки, однак вона беззаперечно там присутня. Другий акт сповнений живої історії про людину, жінку, дочку та матір, він приземлює і показує всю непоетичність життя, в порівнянні з легкістю першого акту, який можна порівняти з першим снігом ледь морозного дня.

У виставі йдеться про багатогранність людини, жінки. А найголовніше у цій історії – те, що щирі сльози важко підробити. Дивовижний момент, коли світило жовте контрове світло, акторка стояла в профіль, тому видно було лише половину її лиця, що підсвічувалося іншим прожектором, і як різко з її правого ока бризнула сльоза, яка, здавалося, зовсім не торкнулася щоки, а лиш впала їй на груди, а звідти відбилася у темряву глядацького залу. Дуже інтимний момент, коли емоції виконавиці буквально нахлинули відвідувачів.

Окремо варто згадати антураж. Все було настроєво, спокушало відчути себе відвідувачем кабаре, який цілковито втопив власні негаразди в шоу та випивці, та все ж не сподівання, адже «Кабаре Бухенвальд» – це кабаре останньої надії, тобто місце, де ще не все втрачено.

«Дорослим краще не говорити про все, як є насправді» – каже героїня у другому акті, а тим самим проголошує той факт, що дорослі не сприймають правди, живуть в ілюзії власних прагнень і рідко забирають з дитинства свою щирість, що і робить їх нещасними та приводить до відчайдушних вчинків.

Дія розгортається на тлі суцільної стіни дзеркал, що досить типово для кабаре, однак це також і очевидна алегорія всебічної відкритості в сенсі оголеності, багатогранності, однак самотності і врешті всеохопного милування красою жінки.

Кілька разів протягом дії акторка співає, іноді навіть іноземною мовою. Це дуже зворушливо, адже часом мистецтво точніше виражає внутрішні стани та дозволяє іншому зрозуміти нас краще. Також виконавиця танцює, що місцями виглядає дещо химерно, однак дуже природно та зрозуміло, її рухи відверті, вони говорять правду, що лиш підсилює сказані нею слова.

А врешті-решт, все зводиться до любові, до тієї, яку ми вічно прагнемо віддати, та тієї, яку вічно сподіваємося отримати. «Кабаре Бухенвальд» – спроба прийняти себе різну, бажання полюбити себе найкращою, тобто щасливою.

Волонтерка проєкту Theatre.love Ігнатенко Діана

Читай також: львівські театри зараз і в минулому, прем'єра Першого театру «Лисеня, якому вдалося», рецензія на виставу «Забави для Фауста» від театру Леся Курбаса».

Події

Світ за очі від рутини

Вас може зацікавити