З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
8 львівських театрів у минулому та зараз
435
0
0

8 львівських театрів у минулому та зараз

Історія львівських театрів у фотографії.

1. Національний академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1)

Будівлю театру Заньковецької було відкрито як «Скарбківський театр» у 1842 році. Тоді це був величезний заклад, що був третім за величиною у Європі після італійської «Ла Скали» (Мілан) та німецького придворного театру у Дрездені. Побудований коштом відомого мецената С. Скарбека, він і зараз вважається найдорожчою будівлею галицької столиці. А все завдяки тому, що під час будівництва на болотистій місцевості використано 16 тис. дубових паль із дерев, зрубаних у його власному маєтку. Усі кошти, якими володів граф, були вкладені у будівлю нового театру, а коли їх не вистачило гроші вдалося залучити від закладеного майна мецената.

Сьогодні драматичний театр у Львові займає цілий квартал, а його адреса – вул. Л. Українки, 1. Він має майже півтори тисячі місць, розташованих у глядацькій залі у формі підкови.

2. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (пр. Свободи, 28)

Будівля, що зображена на 20-гривневій банкноті є творінням архітектора Зигмунта Горголевського і збудована у 1900 році. Будівля поєднує стилі неоренесансу і необароко, а також присутні елементи модерну. Верхівку театру прикрашають дві бронзові фігури-символи: зліва – «Комедія і драма», справа – «Музика», а поміж них височить статуя «Слави». Ще більше вражає багатий інтер’єр театру – позолота, масивні люстри, розкішні розписи, живописні полотна, ліпнина, різьблення і скульптура.

Головний зал театру має форму ліри, який розрахований на тисячу глядачів. Оформленням залу займалися аж 10 художників під керівництвом С. Рейхана. Однією з головних прикрас як залу, так і цілого театру є завіса «Парнас» – картина, розписана польським художником Г. Семирадським. Вона належить до найунікальніших мистецьких творів, що знаходяться у Львові.

3. Львівський академічний театр імені Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3)

Створений у 1909 році як театр-вар’єте за переробленим проектом Віденського бюро конструкцій. Згодом, у 1911 році Мельхіор Майблюм відкрив тут кінотеатр «Казіно де Парі» («CasinodeParis»), що пізніше (1916-1918) був переданий Червоному Хресту і більшість коштів передавалася на допомогу солдатам та їхнім родинам. Ззовні театр нагадує особняк пізнього середньовіччя, прикрашений головами химер.

Після ІІ Світової війни наприкінці 1940-х років в будинку розташували Палац піонерів, ймовірно саме тоді зникла з інтер’єрів декоративна штукатерія Ф. Берната. На початку 1950-х років тут розташували Будинок народної творчості, а також відділ музично-театральної літератури Державної обласної бібліотеки ім. Я. Галана. В 1970-х роках – Обласний науково-методичний центр народної творчості та культурно-просвітницької роботи. З початку 1990-х років приміщення належить театру ім. Л. Курбаса Володимира Кучинського, який в 2007 р. отримав статус Академічного.

4. Львівський драматичний театр імені Лесі Українки (вул. Городоцька, 36)

Від Всеукраїнського Театру Червоної Армії до драматичного театру імені Лесі Українки – за століття свого існування театр змінив близько 10 назв.

Спочатку це був «Католицький дім», потім за польських часів там знаходився Малий театр комедії. Пізніше приміщення використовували різні театральні об’єднання, тривалий час тут знаходився кінотеатр. Аж поки у січні 1954 з Одеси до Львова не перевели театральну трупу російського драматичного театру.

5. Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5)

Будівництво Пасажу Грюнерів, архітектором Юзефом Пйонтковським, закінчилося у 1902 році. Від 1918 року тут працював популярний кінотеатр «Марисенька». Наприкінці 1939 р. тут організували Театр мініатюр.

Після 1944 р. у приміщенні деякий час функціонував кінотеатр «Москва», потім Клуб прикордонників, потім кінотеатр «Піонер». Тепер тут Львівський духовний театр «Воскресіння».

6. Театр-студія «І люди, і ляльки» (вул. О. Фредра, 6)

Житловий будинок було збудовано у 1910 році, де на першому поверсі розмістили театральне приміщення, автор проекту – Зигмунт Федорський.

Через проблеми з електромережею у 2006 сталася пожежа, згоріла сцена та декорації. Повторно театр відкрився через рік після реконструкції.

7. Львівський обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1)

1910-1913 рр. на пл.Стрілецькій 1 (нині пл.Данила Галицького) за проектом архітектора Яна Протшке був споруджений будинок Ремісничої палати. Будівлю оздоблено алегоричними фігурами муляра та коваля. Великий зал, призначений для проведення спільних зібрань представників ремісничих професійних об’єднань, від початку побудови використовувався як кінозал під назвою кінотеатр «Балтик». Він функціонував і під час І Світової війни. Після війни кінотеатр, який мав назву «Штука», відновив діяльність 1926, його власником був відомий кіновласник Марек Парізер. Під цією назвою кінотеатр діяв до 1941, в часи німецької окупації тут діяв кінотеатр «Космос».

Львівському обласному театру ляльок приміщення передано у 1946 році. Прем’єрним спектаклем став «Івасик-Телесик».

8. Перший український театр для дітей та юнацтва (вул. Гнатюка, 11)

На території, де тепер розташований Перший український театр для дітей та юнацтва – Гнатюка, 11 (колишній Ягеллонській) у ХІХ ст. знаходився міський сад, у якому розміщувалася літня сцена, що на ній ставили вистави міський театр і театр «Казино де Парі». Поруч знаходилась кам’яниця, яка була збудована в середині ХІХ ст. і виконувала функції спортзалу.

Будинок у стилі функціоналізму, розташований у подвір'ї кам'яниці, спорудили у 1938-1939 роках як будинок єврейського театру на замовлення підприємця Мавриція Вурма за проектом Даніеля Кальмуса. З 1944 року тут діє Театр юного глядача, тепер Перший академічний український театр для дітей та юнацтва.

Саме завдяки цьому театру за радянських часів було започатковано тенденцію, що не мала аналогів в жодній іншій країні – театр для наймолодших.

Читай також: підбірка вистав для після святкової хандри, види театральних діячів, Гданський Шекспірівський театр.

Особистості

Постановки Романа Віктюка у Першому театрі, театру Лесі Українки, Одеському російському...

Актор Театральної Майстерні Миколи Рушковського Олег Коркушко про навчання на курсі Миколи...

Актор Олександр Бегма про театральну родину, акторську та музичну діяльність, премію «Київська...

Я пам’ятаю, на одну з репетицій Дмитро Михайлович приходить з трубою і каже: «На, це тобі». У мене...

«Настю, заспокойся, ти все зможеш. Просто займайся своєю улюбленою справою!»

Мені подобається відкривати для себе нові кіно таємниці, рости саме в кіно і бачити свій розвиток,...

Події

Це початок тривалої подорожі у болісну історію, кінцем якої є осмислення сьогодення.

У рамках всесвітньої кампанії 16 Днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства

Цьогоріч події відбуватимуться в онлайн та офлайн форматі

«Ми хочемо говорити про ім’я справді значущого українського художника у себе вдома та в інших...

З 15 по 18 жовтня у місті Кам'янець-Подільський

10-17 жовтня відбудеться Міський фестиваль театральних колективів

Вас може зацікавити

32 сезон у Малому театрі